1.Укажіть речення, у якому розділові знаки розставлено правильно
А Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
2. Укажіть складносурядне речення з розділовим сполучником А
Г Незабаром ви побачите на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип.
3. Складними є всі речення, ОКРІМ
Б Користуючись інтернетом, намагайтеся шукати українські відповідники російським сайтам
4. Укажіть складнопідрядне речення, де підрядна частина стоїть усередині головної
А Олег Ольжич мріяв, коли Україна стане незалежною, сягав у далечінь прийдешнього.
5. Укажіть безсполучникове складне речення, частини якого передають одночасність дій або явищ
А Сіло за горою сонечко, зірки засіяли.
6. Укажіть складне речення з сурядним і підрядним зв’язком
В Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.
7. Установіть відповідність між розділовим знаком, який потрібно ставити, та реченням (розділові знаки опущено)
1. двокрапка Б Перед досвітком вовк насторожився: здалеку почувся скрип коліс.
2. тире, кома А Гроза пройшла - зітхнули трави, квітки голівки підняли.
3. кома, тире Г Минув рік минув другий, - козака все немає.
8. Установіть відповідність між назвою засобу зв’язку і прикладом речення ( розділові знаки опущено)
1. сурядний і безсполучниковий Б в рясний та теплий дощ, скупав школу і дітлахів, і знову тут світить сонце, молоде листя на платані переблискує кожною завислою крапелинкою .
2. підрядний і безсполучниковий А Душа Тараса роздвоювалася, ще раз у раз у ній зринали Київ та чудова ніч на Дніпрі, між межигір’ями, де прилучився знову до потаємних глибин народу.
3. сурядний, підрядний і безсполучниковий В. Звів дідусь голову з трави - Максим хотів ще раз побачити оте сяйво, але диво тому й залишається дивом, що воно ніколи не повторюється.
Прочитайте текст. Виконайте завдання № 9-11.
1. Ніхто тоді солі не важив, тому що ні мір ні вагів не було, і здавна, за звичаєм, її продавали на око. 2. Були й такі хитруни, що в степу, перед Перекопом, де ханська сторожа брала мито, залишали порожні вози, а потім перевантажували на них надлишки солі щоб якось довезти додому. 3. Вигода була подвійна: за кожен чумацький віз платили менше власникові солі і відповідно менше мита в ханську казну бо мито сплачувалося теж від воза. 4. Підводи рушили, заскрипіли ярма, загегейкали на волів чумаки, сонний степ враз сповнився голосистим цвіріньчанням цвіркунів, потривожених стукотом коліс, сопінням волів та кінським іржанням. (В. Малик)
9.Складним реченням з різними видами зв’язку є
В 3
10. Четверте речення має граматичних основ
Г 4
11.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
В 3 Вигода була подвійна: за кожен чумацький віз платили менше власникові солі і, відповідно, менше мита в ханську казну, бо мито сплачувалося теж від воза.
Ось вже й літо попрощалося з нами, і царювати у полях, лісах, річках та озерах уже по праву належить її наступниці – осені. Сонечко все ще окутує землю своїми теплими обіймами, ніби нагадуючи про приємні та безтурботні липневі вечори. Настала пора відпочинку і для родючої землі, котра тривало і виснажливо працювала, обдаровуючи людей багатим врожаєм. Сади також порадували своїх господарів силою-силенною яблук, груш та слив. Тепер у всьому відчувається лише подих осені, наповнений прохолодою.
Небо вже не майорить блакиттю. Його все частіше вкривають похмурі та важкі хмари, які в черговий раз сповіщають про настання нової пори. Надокучливий дощ розсіює по землі прохолодні краплини.
Ліс стоїть у повній задумі, і лише поволі сумно шелестять липи, берези та дуби. Вони одяглися в розкішні золоті одіяння, всіяні червоними, жовтими та помаранчевими прикрасами. Сонце вже зовсім не гріє. Все навколо стає спокійним та врівноваженим. Ця атмосфера пробуджує бажання блукати маленькими вуличками, мимоволі милуючись їх красою. Опадаюче листя, підхоплене вітром, створює ефект легкості. І здається уже й сам ось-ось полетиш.
Від різноманітності кольорових барв розбігаються очі. На клумбах милують око айстри та жоржини. В повітрі досі відчутний тонкий аромат троянд. Коли настає бабине літо, усе навколо вкривається тонкою павутиночкою, яка вранці, покрившись росою, виблискує на сонці барвами веселки.
І ось після всієї цієї краси, осінь чомусь завжди сумнішає. Дерева повністю скидають листя, створюючи м’який та барвистий килим, який неймовірно приємно шелестить під ногами. Журавлі , відлітаючи у вирій, граційно кружляють та співають свою прощальну пісню. Дикі гуси також, перегукуючись між собою, підхоплюють сумну мелодію. Лише горобці голосно цвірінькаючи, ніби проводжають своїх земляків в добрий путь.
Ось така вона оспівана в багатьох піснях прохолодна пора із теплим поглядом – осінь.
