Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі. А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.
Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з’являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.
Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м’якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.
Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в’ють затишні гніздечка. Весна — це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.
А ти ж дивився вчора, дивився сьогодні на те високе небо мистецтва нашого...
Ти - підмет
дивився - присудок
вчора, сьогодні - обставина
на небо - додаток
те високе - означення
мистецтва - додаток
нашого - означення
А - сполучник
ти - займенник
ж - частка
дивився - дієслово
вчора - прислівник
дивився - дієсл.
сьогодні - присл.
на - прийм.
те - займен.
високе - прикм.
небо - іменник
мистецтва -імен.
нашого - займен.
Речення розповідне, двоскладне, поширене, неокличне, просте, повне, ускладнене однорідними присудками.
Здається, з реченням все. Якщо щось буде незрозуміло, пиши в лічку)
Фонетичний розбір
Поет - 4 букви, 4 зв., 2 склади, 2 голосн., 2 приголосн.
п - [п] - приголосний, глухий парний, твердий
о - [о] - голосний, ненаголошений
е - [е] - голосний, наголошений
т - [т] - приголосний, глухий парний, твердий
Морфемний розбір
поет - все слово корінь, внизу позначається основа, вкінці нульове закінчення.
Поет - іменник, п.ф - поет, загал.назва, істота, конкретне поняття, однина, чол.рід, називний відмінок, ІІ відміна, тверда група, підмет.
