Кр(и,е)ниця била з(під ) скелі, з(під) камі(нн,н)я. Тут дал..ня частина скелі (не) закривалась з(е,и)млею та зелом. Здавалося, н..наче якась в(е,и)личезна сила виперла із землі страше(нн,н)у кам'яну велич, поставивши її так, що горішня частина, вистромлюючись наперед, нависала.
Каміння, товсте й тонке, л(е,и)жало шарами, мов(би) складене людс..кими руками. Навскоси проти землі… вганяючись у скелю… воно йшло вниз і, здавалося, доходило аж до осередку землі. В одному місці скеля… розколовшись згори аж до низу… поставила те камі(нн,н)я сторч. І все те, важко і грізно нависаючи, здавалося, грюкне додолу і роздавить того (не)обачного, що насмілит..ся тут бути. А воно так нависало тут сторіччя...
Із(під) того в(е,и)личезного камі(нн,н)я десь узялася вода… витікаючи чистою та холодною течією. Трохи одступивши від скелі, починався гайок, і верхові(тт,т)я найвищих дерев було далеко нижче від скелі.

Мені картина М. Козика "Дерев"яна церква в Дрогобичі" дуже сподобалась. Відразу видно що художник полюбляє гру фарбами, це надає полотну об"ємності. Картина викликає у мене почуття захисту, але водночас одинокості та відлюденості. На картині перше що кидається в очі - це пірамідальна дерев"яна церква.  Навколо неї розкинули свої розкішні крона - дерева. Чарує своєю незайманістю густа трава, прозоро - чисте небо. На мою думку картина зображена в літню пору року. Кольорова гама насищена темними відтінками, проте блакитне небо надає полотну світлості, піднесенності. Будівля зроблена без єдиного цвяха. Вона складається з трьох зрубів. Стіни зрубів нахилені до середини. Центральний зруб квадратний. Зі сходу та заходу розміщені майже однакові за розміром гранчасті п"ятистінні зруби. Церква увінчана трьома бароковими банями на восьмибічних підбанниках. Навколо споруди влаштована вузька галерея у вигляді аркади. Храм п"ятиповерховий, трибанний. Я вважаю що художник чудово показав неповторність, красу і велич дрогобицької церкви.

  Как-то раз Маша проснулась и увидела, что на улице идет снег. Счастья ее не было предела, пришла зима. Маленькая Маруся очень этого ждала. Теперь можно поиграть в снежки или слепить снеговика. На окне мороз нарисовал замечательные узоры, что даже дух захватывает. 
   Девочка попросилась погулять и мама ее с удовольствием отпустила. Машенька вышла на улицу и сразу почувствовала мороз. Ее щечки сразу покраснели. Чтобы не замерзнуть, девочка начала играть в снежки с ребятами, которые тоже гуляли на улице. 
  Через некоторое время Машина мама позвала девочку домой. С огромным унынием она пошла домой.