8. Запишіть частки, знімаючи риски.

Де/коли, казна/де, аби/хто, коли/сь, скинь/но, буд/ як, як/от, так/то, хтозна/коли, такі/но, сядь/бо, взяв/таки, ще/й, зроби/ж, якби/то, отакий/то, таки/заспівав, все/таки, будь/коли, де/небудь, прийшов/би, хоч/би, колись/то, все/ж/таки.

9.Запишіть частки, знімаючи риски.

Не/міг, не/щастя, не/веселий, не/читаючи, не/виправлена помилка, не/кричав, не/виконана вчасно робота, не/дбалий, не/вірив, не/досипати, не/продумана тема, не/активний, не/хотя, не/виконаний план, не/зважай, ні/який, ні/звідки, ні/від/кого, ні/за/чим, ні/коли, ані/трохи, ні/про/що, ані/телень, ні/чийому/

10. Запишіть речення, підкресліть головні й другорядні члени речення, назвіть частини мови.

Навколо майдану стоять голі верби, але вже над ними гудуть бджоли.

Кілька членів речення, що виконують тотожну функцію, відносяться дл одного й того самого слова і об'єднуються один з одним сурядним зв'язком, називаються однорідними. Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, наприклад: суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво; якщо вони з'єднані повторюваним сполучником, наприклад: місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море; також перед протиставними сполучниками, що з'єднують однорідні члени, наприклад: марко озирнувся, але ничого не побачив; між парами однорідних членів, наприклад: наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети; якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника, наприклад: не тільки робітники, а й селяни. Кома не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, наприклад: летів і танув сніг.

Объяснение:

Волше́бная па́лочка (такжеволшебный жезл) — тонкая прямая палка или прут, иногда оформленная в виде копья или скипетра и с драгоценным камнем или какой-либо конструкцией на её конце[1]. В современной лексике словосочетания «волшебная палочка» и «волшебный жезл», как правило, связываются с магией[2].

Сам по себе данный образ известен с древнейших времён — археологами были найдены древние наскальные рисунки, на которых изображены фигуры, держащие палочки, и впоследствии многие индоевропейские народы изображали своих богов с различными предметами в руках (часто подобными палке), символизирующими их власть, и имели сказания о всевозможных волшебных жезлах. Жрецы целого ряда народов использовали подобия жезлов для совершения различных обрядов[3]. Существуют различные гипотезы о происхождении данного образа — связь с культом фаллоса или первоначальное использование в качестве барабанной палочки шаманами[4]