Контрольная работа годовая, умоляю

Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він  штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура.
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду.  Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
 Найда, відчувши голод, відкусив  шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда  почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний  запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.

Привіт!-

-Привіт!-

-Ти вже був тут?-

-Так, а ти?-

Тільки сьогодні перший раз прийшов!

-Зрозуміло, ну це добре що ти зважився, тут ми зможемо знайомитися з іншими людьми, займатися спортом, підтримувати себе в спортивній формі, а також веселитися.

-Це якраз те, що мені потрібено, адже у себе біля будинку коли я приходжу з мене сміються

-Не звертайте уваги, люди заздрісні, приходь сюди, тобі завжди тут будуть раді!

-Дякую, мені дуже приємно

-Ну тоді до завтра. я буду чекати тебе

-Добре, я обов'язково прийду, бувай!

-До зустрічі!