Перебудуйте безсполучникові речення у сполучникові (складнопідрядні, складносурядні). Чому перебудували саме в таке речення?

1. Мене пробували гнути - не давалася. 2. Я не пам’ятаю свого родинного дому - у два роки мене забрала до себе тітка. 3. Йому розповіли все з подробицями - знали його недовірливий характер. 4. Пора вже додому - небо віщує грозу. 5. Пишно розквітли сади, зазеленіли левади, щедро напоєні цього року сніговою водою, дорога до села подорожні мали й на чім око спинити, і ніг не набити. 6. Добре тобі все там пояснять, від усього злого застережуть. 7. Не плюй у криницю - доведеться води напитися. 8. Мама тобі розповідала, варто лише все те добре пригадати. 9. Скільки не говори - нічого ти від нього не доможешся (З підруч. Н. Бабич).

Жила собі бабуся, на останньому поверсі будинку.Внук одного разу привіз папугу, він завжди щось привозив із Африки.Бабусина кімната нагадувала чудернатьсякий музей.Коли ж у квартирі з'явився блакитний папуга, тоді вона ніби забула про все.Годинами вона сиділа у папуги, роздивлялась пір'я папуги гала як папуга їсть, як читсить пір'ячко та як крутить голівкою.Папуга любив дивитися у вікно на парк ) Бабуся вирішила навчити папугу говорити, хоч їй говорили, що говорять лише білі какаду.Вона сиділа цілими днями розмовляючи з ним.А ось уранці папуга заговорив, бабуся як раз підмітала підлогу .-І навіщо воно тобі здалося, підмітати, краще б дала мені зерняток.Бабуся дуже зраділа, що птах заговорив.-Та це ж феномен! - сказала бабуся.Тепер папуга з нею розмовляв, розказував про Африку і бабуся багато чого знала на своєму віку.Так вони і жили разом весело і безжурно.

Кожна людина різна , це відомо усім ! Хтось вірить в одного Бога , а хтось в іншого , проте це не важливо ! Кожен з нас прагне віри . Без цієї віри важко жити на світі .  Згадаємо біблійний вислів » Не хлібом єдиним житиме людина «. Духовний світ кожниї людини індивідуальний . Якщо ми віримо , це означає , що ми не сумніваємося . Є віра в Бога . Це віра у вищі сили , у невідворотну перемогу добра над злом , у силу правди та любові . Для побожної людини віра в Бога становить основу морльності . Вона є  вибором між добром і злом : оскільки все живе за Божими законами -заповідями , то дотримання заповідей -добро , а порушення — зло ! Ми правгнемо віри та стаємо добрішими , адже той , хто вірить ніколи не порушить Божого закону , а отже буже чистим !