1. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Б Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.
В Найдовше сніг тримається в присипаних листям чи землею ровах.
Г Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

2. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Вечір морозний і зоряний надходив швидко.
Б Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
В На річку вже налягла ніч суха й тепла своїм чорним покривалом.
Г У кімнату ться сонячне світло тепле спокійне.
3. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А Підмет здебільшого виражається іменником або займенником.
Б І дорослі і діти полюбляють ескімо або морозиво в шоколаді на паличці.
В Високо ліризму сповнені народні пісні або балади.
Г Для зміцнення фундаменту використовують дуб або кедр
4. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Ідуть дівчата в поле жати співають ідучи.
Б Із вирію летять курличучи журавлині ключі.
В Погомонівши молодята пішли з садка.
Г Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

5. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.
Б Білий кінь повіддя попустивши летить у степу.
В Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.
Г Пором плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

6. Відокремлений додаток ужито в реченні.
А Ніч була темна, але тиха.
Б Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.
В Чіпка нікого не любив, за винятком баби Оришки.
Г І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

7. Уточнювальним членом ускладнено речення
А Односельці вирішили зібратися вранці біля млина.
Б Я колись мрія стати льотчиком ще в п'ятому класі.
В У травні на Хрещатику каштани цвітуть.
Г Увечері за ставком як солодко співає соловейко!

Объяснение:

ЩО ЗНАЧИТЬ БУТИ ВИХОВАНИМ?

Вихована людина.. . Якщо про вас скажуть таке, вважайте, що удостоїлися похвали.

Так що ж таке вихованість?

Це не тільки хороші манери. Це щось глибше в людині. Бути вихованим-значить бути уважним до іншого, делікатним, тактовним, скромним.

Мені видається, що таким був артист Художнього театру Василь Іванович Качалов. Він неодмінно запам'ятовував всі імена та по батькові людей, з якими зустрічався. Він поважав людей і завжди цікавився ними. При ньому кожна жінка відчувала себе привабливою, гідною турботи. Всі відчували себе в його присутності розумними, дуже потрібними.

Одного разу пізно ввечері Василь Іванович побачив дві дивні жіночі фігури. Це виявилися сліпі, які заблукали. Качалов негайно запропонував їм свої послуги, проводив до трамвая, допоміг сісти у вагон. Коріння цього вчинку не в знанні хорошого тону, а в сердечності і доброті до людей. Значить, вся справа в думках і спонуканнях.

А знання норм поведінки тільки допомагає прояву внутрішньої доброти і людяності.

(За С. Гіацинтовою)

Цей текст публіцистичного стилю. Він актуальний, суспільно значимий за тематикою, емоційний. Серед характерних для публіцистики мовних і мовних засобів можна назвати наступні:

- називний уявлення (вихована людина...) ;

- безпосереднє звернення до співрозмовника (якщо про вас скажуть...) ;

- риторичне питання;

- неповні пропозиції;

- виправданий повтор слів і синтаксичний паралелізм конструкцій (див. третій абзац) ;

— протиставлення;

- ряди однорідних членів з порівняльним і протилежним значенням;

- абстрактна лексика (вихованість, людяність, спонукання) .

Цей текст відноситься до міркування. Теза (другий і третій абзаци) оформлений у вигляді питання і відповідей на нього і побудований за типом опису предмета: в якості «даного» використовується поняття «вихованість» , а в якості «нового» — слова, які розкривають це поняття. Потім йде доказ істинності цього твердження, наводиться приклад істинно вихованої людини. У цій частині тексту використовується спочатку опис предмета (риси характеру Качалова) , потім оповідання (один з вчинків Качалова) . Далі автор, коментуючи приклад, повертається до висловленого на початку тексту положення і робить з нього висновок: витоки вихованості — в доброті і повазі до людей.

Спробую переконати чому природу треба берегти. по-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям. тоді усі могли би бути здоровими. по – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці. вода та сонце нехай гартує наш організм. по – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. нехай посадить кожен хоча б одне деревце. по – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. нехай панує краса і спокій. по – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай. ще багато можна було б сказати про довкілля, часткою котрого ми є самі.