На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув
-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.
Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)
ось і настала осінь. пора, яку ще називають золотою.
довкола усе змінюється. осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. листя поволі опадає на землю. трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. горобці злітаються на червону горобину та калину.
людям осінь принесла щедрий урожай. у садах і городах доспіли овочі і фрукти.
осінь можна назвати чарівницею.
***
чарівниця осінь усе змінює на свій лад. ось зелені листочки стали жовтими. а то й зовсім червоними. як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.
хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.
у садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. на поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.
по золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.
чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.
(ох разашрась)
