Вони, замислені й похнюплені, сиділи у темряві. Дні, ясні та погожі, чергувалися з темними холодними ночами. Лице, освітлене сонцем, здавалось, випромінювало щастя. Вони дивилися на оголений і поцвяхований золотими крапками шмат обрію. Музика, бадьора, чарівна, полинула через шкільне подвір′я. Гроза розправляла гармати, чорнява, легка, нежорстока. Яскрава мелодія, радісна, сяюча, звучить і летить далі. Провідник, невисокий, спритний, щиро усміхався. По шляху йшов старий дід, одягнений у білу полотняну одежу.
Объяснение:
