Объяснение:
Прогуло прокляте літо, та й заснуло
Ніч темна була, проте тиха
Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна
Ще вітер хмари не розвіяв, ще гай від жалощів поник, та знов чоло пдводить Київ, щоб не хилить чола повіки
Вода палахкотіла гарячим вогнем, начебто горіло ціле море
Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти
