Перебудуйте речення так, щоб один із не відокремлених членів речення став відокремленим.
1)Після зборів велика,галаслива і радісна група учніввийшла на вулицю.
2)За горами там давно вже сяє сонце.
3)Сашко дивився на хлопців і усміхався.
4)Освітлений вогнями великий пароплав до пристані підходив.

Даю приклад 3 речень простого дієслівного присудка і складеного дієслівного присудка.
Речення з простим дієслівним присудком
1. Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) ( у цьому реченні неузгоджені присудки виражені інфінітивом на позначення початку дії).
2. Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (у цьому реченні однорідні присудки виражені наказовим дієслова, за значенням означає обов'язкову, але небажану дію)
3. Армія подає до потерпілим. (у цьому реченні простий дієслівним присудком буде подає до тому що це фразеологізм, тобто це простий дієслівний присудок, ускладнений фразеологізмом).

Речення зі складеним дієслівним присудком:
1. Радист спробував зв'язатися з крейсером (спробував зв'язатися - складений дієслівний присудок, виражений дієсловом минулого часу + інфінітив зв'язатися)
2. Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (у цьому реченні схильний думати - складений дієслівний присудок, що виражає значення мислення, і психологічного процесу + інфінітив думати).
3. Чи маєте ви право мене допитувати.

Речення зі складеним іменним присудком.
1. Молодість - то найкраща пора (Молодість - підмет, то найкраща пора - присудок, Якщо дісєлово-звязка бути (у теперішньому часі є) опущена, то роль звязки бере на себе вказівна частка то).
2.Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була (я - підмет, єсть народ - присудок, складенний іменний присудок, виражений дієсловом-звязкою бути, що у теперішньому часі - є).
3. Оксана сиділа бадьора та весела (іменні частини складеного іменного присудка, виражені прикметниками, значення стану)

Мені дуже не подобається коли вчителька ставить мені в щоденник зауваження .А ще більше це не подобається моїй мамі . І ось цей день настав коли мені в щоденник написали зауваження . Я прийшов до дому , поїв , і почав робити уроки . Мама у мене спросила :
- Ну що як справи у школі ? Все добре? 
На що я довго не знав як відповісти. І після великої паузи мама знову спитала:
- Ну, я чекаю . Мені ще довго стояти? -і в її голосі було чути не задоволення . Я з острахом протягнув щоденник.
- Ось, але я не вивен , це все Андрій , він мене смішив і пихав . Я казав йому щоб він перестав але той не хотів слухати . От вчителька і поставила мені зауваження, але я більше так не буду , чесно.
- Добре, добре . На цей раз я тобі повірю , але щоб це був перший і останній раз коли у щоденніку я бачила зауваження.
Більше я не сідав з Андрієм , і мені не писали зауваження.