Однорідні члени речення відносяться до одного слова, відповідають на одне питання, виступають одним членом речення
Однорідними не будуть:
1) повторювані слова
2) два однакові або близькі за значенням слова, між якими є частки НЕ, ТАК і які становсять одну смислову єдність: кричи не кричи, йти так йти і тд
3) Два повторювані слова, з’єднані часткою як
4) Два однакові за формою дієслова, що означають дію і її мету: Піду гляну
5) Усталені виази зі сполучником і, ні: І сюди і туди, і такий і сякий, і сміх і гріх
Але! Якщо вони пов’язані розділовими сполучниками то...то, хоч...хоч, чи...чи, то кома ставиться: Перепели озивалися то там, то там.
Щодо узагальнювальних: Узагальнювальні слова можуть стояти перед однорідними членами речення або після них. Залежно від позиції ставимо розділові знаки: двокрапку чи тире. Схематично узагальнювальне слово позначатимемо так: УС, а однорідні члени речення — так: О (додаю фото).
Объяснение:
1. Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає золоту () перуку.
2. Попрощалось ясне (~~~) сонце з чорною (~~~)землею, виступає круглий (~~~) місяць з сестрою зорею.
3. Крізь мутні (~~~) шибки тихою (~~~) задумою пробивається синє (~~~), боязке (~~~) проміння.
4. Національно-визвольна (~~~) війна українського ()народу проти польського (~~~) панування тривала з 1648 по 1657 рік.
5. Блискавка найчастіше виникає в купчасто-дощових (~~~) хмарах, які називають грозовими (===).
Для точного опису використано прикметники золоту (перуку), ясне (сонце), чорною (землею), круглий (місяць), мутні (шибки), національно-визвольна (війна), українського (народу), польського (панування), купчасто-дощових (хмарах).
