ответ:Багатство рідного краю (твір-опис)
Україна багата на родючі поля, квітучі сади, привітні гори, теплі моря, різноманітні корисні копалини. Та я хочу розповісти про ліси, що оточують наші міста й села.
Найбільше в Україні мішаних лісів, де поряд ростуть білокорі берези, гіллясті дуби, стрункі сосни, таємничі ялини.
Берізки в наших лісах ростуть завжди компактно, не змішуючись з іншими деревами. Березняк наповнений сонячними променями, які пробігають по білим стовбурам дерев. Улітку там росте
густа зелена трава і безліч квітів.
Недалеко від берізок ростуть розлогі дуби. Вони не люблять тісноти. У їхній тіні завжди прохолодно.
Птахам і звірам тут затишно й безпечно. Дубовими жолудями люблять ласувати крикливі сойки і сильні дикі кабани.
Там, де сосни, завжди сухо. Під ногами росте густий мох. Стрункі дерева колишуть кронами так високо, що, здається, чіпляються за білі хмари.
У заростях ялини завжди напівморок. Землю вкриває м’який килим з потемнілої хвої. Трава і кущі не витримують конкуренції з ялинами і не ростуть у густій тіні цих дерев. Але в ялиннику живуть білки, які в пошуках шишок метушаться
серед гілок.
Сюди за поживою прилітають дятли, синиці, адже для них насіння і ялинових шишок – найкраща їжа.
Недалеко від ялин ростуть осики. Від найлегшого вітерця листя цих дерев мерехтить і переливається. Дерево немов тремтить від страху чи задоволення.
У наших мішаних лісах ростуть ще липи, клени, ліщина, терен та інші дерена й кущі. Тут безліч видів трав і квітів, а птаство навесні заливається співами. Прийде осінь – на лісове різнобарв’я не надивишся. Здається, що це неуважний художник-чарівник розлив свої фарби над лісом.
Тут яскраво-жовті, там – червоні, десь темно-зелені, а далі – золоті.
Ліси – це багатство України. Нам треба берегти їх, щоб вони радували своєю красою наступні покоління українців.
~ Діалог~
(Розмова по телефону)
— Привіт, Катю!
— Привіт, Ліза!
— Ти, вчора подивилася телепередачу "Ранок" ?
— Так. Я її завжди дивлюся ранком.
— Ну і як тобі цей випуск про збереження культури?
— Він мені дуже сподобався тим , що люди після його перегляду зможуть замислюватися перед тим як руйнувати пам'ятки архітектури.
— Так, це на сьогоднішній день дуже поширена проблема. Я не розумію тих, хто руйнує історію значних архітектурних споруд.
— Я пам'ятаю, про те як говорили о руйнування одно пам'ятника. Це було жахливо. Одне питання, НАВІЩО!?
— О, це дуже жахливо. Я вважаю це дуже поганий вчинок. Так як вони не тільки зруйнували пам'ятник, а ще і історію к цьому монументу.
— Так, я з тобою згодна.
— Ясно, мені вже час бігти на курси історії.
— Авжешь, Добре бувай !
— До наступної телепередачі!
