Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Чесно кажучи, важко писати про щастя, коли ти не знаєш, що це таке. Щастя – це поняття, що означає моральний стан людини , який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого життя. На мою думку, щастя це-казковий птах, спіймати якого мріє кожен. Ми всі по-різному уявляємо його.
Щоб бути щасливим,необхідно постійно налаштовувати себе на позитивні емоції, уміти радіти найменшій дрібниці. Звичайно ж, кожна нормальна людина не може бути щасливою щохвилини. Кожен своє щастя будує по-своєму.
