Визначити в тексті ССЦ.
1) Люди, знайомі з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання народної хореографії: пам’ять митця зберігала сотні танцювальних візерунків.

2) З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором, Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя.
3)Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора Василь здобув фах диригента.

4)Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.

5)Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили.
​

«іду з дитинства до тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «слухайте голос безсмертний тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про т.г.шевченка, 5) складання кращого кросворда «з якого вірша ці рядки? »?

для старшокласників турнір знавців життя і творчості т.г.шевченка «тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «що ми знаємо про т.г.шевченка? », літературний діалог поколінь «не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, тарасе, йдем» за участі батьків?

таке робили ми. не знаю чи вам сподобає

із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. у ній відбито його характер, історію, звичай, побут. як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної
мови. людина може покинути батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.