Відновити й записати текст, увівши з довідки пропущені відокремлені

уточнювальні члени речення. Розставити пропущені розділові знаки.

Другого дня ... наблизились наші подорожні до хутора (П. Куліш).

Заторгало щось сінешніми дверима ... . (С.Васильченко).

В цей час тихо ... відчинилися двері.(М.Стельмах).

В цей час тихо ... відчинилися двері.(М.Стельмах).

Наступний день ... видався сонячний (Є.Гуцало).

Так і йдемо... . (Л.Костенко).

Небагато ... дозволили їм добути в кар’єрі вапна (М.Стельмах).

Робилося тепло... . (Панас Мирний).

І раптом з гурту ... мені у спину пролунав той сміх (Ліна Костенко).

Над ставком широковидим ... там комар, славетний лицар, під листом

зеленим жив (Б.Грінченко).

Раз на рік ... вовчиця народжує 5-6 сліпих, глухих, беззубих вовченят (З

підручн.).

Довідка. На заході сонця; сильно, нетерпляче; по-злодійськи; субота; крізь
горе нав лише п’ятнадцять тон; аж жарко; десь позаду, звідти;
посеред очеретів; у середині березня або на початку квітня.

І. Ходити - сходити;

писати - списати;

шити - зшити;

губити - згубити;

топтати - стоптати;

кидати - скидати;

ховати - сховати;

фантазувати - сфантазувати;

єднати - з'єднати;

сипати - зсипати;

чистити - зчистити;

брати - зібрати;

вести - звести;

косити - скосити;

штовхнути - зіштовхнути;

їсти - з'їсти;

хотіти - схотіти;

куштувати - скуштувати;

танцювати - станцювати;

грати - зіграти.

    Вид дієслова  у більшості слів  змінюється (недоконаний - доконаний). Перед глухими приголосними к, п,  т, ф, х (словесна формула кафе  «Птах») пишемо с-.

ІІ. У садку потрібно скосити траву і зчистити від піску доріжки біля альтанки. Андрійку, ти можеш до зібрати скошену траву і зсипати її у яму?

І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).