Зустріч з земляками
Коли полуднева спека спала, Дмитро Іванович рушив до сільради знайомитися з головою. Федір Опанасович Поліщук, не знаючи Коваля,чував про нього і тепер не відразу повірив, що перед ним сидить славнозвісний сищик. Спочатку стривожився: яка пригода привела полковника у Виселки, але Коваль відразу запевнив,що відпочиває у знайомих і, скільки йому відомо,серйозних правопорушень тут не сталося. Порозмовлявши про порушників порядку, про дрібні крадіжки з кормоцеху і з поля, про труднощі з відгодівлею тварин, голова промовив:
- До речі,я теж юрист, колишній. І розповів про себе.
- Закінчив юридичний технікум. Тоді, після війни, кадрів не вистачало - обрали суддею. Час був голодний, жорстокий. Зажменю колосків з колгоспного поля давали вісім років - за розкрадання колгоспного майна. І от у червні закон вийшов,а вже в липні я мав вести процес. Підсудна – літня жінка,мати трьох дітей, батько яких загинув на фронті. Зібрала вона уночі на колгоспному полі торбинку покинутих після жнив колосків. Її упіймали, звинувативши в злочині.
Начальство наполягало, щоб процес був показовий А мій розум, мої почуття протестувати проти того, щоб засудити цю жінку, посиротивши її дітей. Мало не захворів, готуючись до цього процесу. Усе ж поступився я тоді власною совістю. Закон є закон. І засудив цю матір на тривалий час, відправивши дітей у дитячий будинок. Зрозумівши, що не буде з мене судді, я пішов з роботи. І досі стоїть перед моїми очима, як відривають дітей від матері. Він давно переконався в тому,що в’язниця більше псує людину, ніж виховує.
– Я розумію вас, Федоре Опанасовичу. Закон повинен бути не помстою людині, а тільки торжеством справедливості.
Завдання:
Випишіть речення з відокремленими обставинами, підкреслити обставини.
Визначте, до яких слів у реченнях належать відокремлені обставини, поясність умови відокремлення, підкресліть граматичні основи речень
Складіть продовження розповіді (7-10 речень), уживаючи речення з відокремленими обставинами.

Н.в. п’ятсот сімдесят три

Р.в. п’ятисот сімдесяти (сімдесятьох) трьох

Д.в. п’ятистам сімдесяти (сімдесятьом) трьом

Зн.в. п’ятсот сімдесят три

Ор.в. п’ятьмастами (п’ятьомастами) сімдесятьма (сімдесятьома) трьома

М.в. (на) п’ятистах сімдесяти (сімдесятьох) трьох

Н.в. дев'ятсот двадцять п’ять

Р.в. дев'ятисот двадцяти (двадцятьох) п’яти (п’ятьох)

Д.в. дев'ятистам двадцяти (двадцятьом) п’яти (п’ятьом)

Зн.в. дев'ятсот двадцять п’ять

Ор.в. дев'ятьмастами двадцятьма (двадцятьома) п’ятьма

М.в. (на) дев'ятистах двадцяти (двадцятьох) п’яти

Здраствуй, Микита! Як у тебе справи? Чи всі в тебе добре? Мені так хочеться з тобою скоріше побачитися, поговорити.

Після вчорашньої розмови з тобою по стільниковому в мене залишилося почуття незадоволеності. Поговорили те всього нічого, перекинулися черговими фразами про справи, навчання, а сума набігла кругленька

А мені так багато тобі потрібно було розповісти. Я хочу поділитися своїми враженнями від поїздки в Самарский аквапарк. ” А чому б не написати лист?” – подумав я й узявся за діло. Що із цього вийшло, судити тобі.

Ти

знаєш, що наша сім’я живе в селі, розташованої в самій глибинці Похвистневского району. Місця в нас мальовничі, до лісу рукою подати, є ставки

Але от великої ріки немає. А так хочеться в жаркий літній день зануритися в прохолодну воду. От би Волга – матінка протікала по наших місцях. Як було б здорово!

Я часто мріяв уголос про те, що непогано було б поїхати в Самару, викупатися у Волзі, відпочити всією сім’єю. А отут ще мій брат приїжджав до нас на парі тижнів погостювати й розповів про теперішнє чудо: самарском аквапарку. Ми із сестричкою слухали його розкривши роти й малювали у своїй уяві величезний скляний

палац із численними атракціонами й дивовижними фонтанами.

Він навіть приснився й мені, і сестричці в одну й тугіше ніч. І це, напевно, вплинуло на батьків. Вони вирішили звозити нас ваквапарк.

Нарешті в один із серпневих днів було оголошено, що завтра ми їдемо в аквапарк. Ура! Мрії збуваються. Увечері ми добралися до Самари, поїздка, а може бути, очікування зустрічі із чудом, нас стомила.

Було вирішено відпочити, а ранком відправитися в аквапарк. Ніч пролетіла миттєво. При під’їзді до парку, ми із сестричкою прильнули до вікон автомобіля й захоплено дивилися на високе й дуже гарний будинок. Тут відбудеться наша зустріч із казкою.

Правда, на вході нас зустріли зовсім не казкові герої: охоронці перевіряли наші сумки, дивилися, немає чи підозрілих предметів. Але адже будь-який палац охороняється стражів

Через кілька хвилин вся наша сім’я виявилася в плавальному залі. От отут-те всі й почалося. Величезна кількість людей у купальниках розважалося від душі. Я й Альмира спустилися з маленької гірки й постояли під водоспадом. Тато й мама на величезній швидкості неслися з найвищої гірки, верещали й кричали й поводилися зовсім як діти.

Найбільше запам’ятався атракціон “Чорна діра”. Тільки самі хоробрі могли з його спуститися у вируючу воду. Наш тато був у числі цихих хоробрих. Взагалі, атракціонів в аквапарку дуже багато.

Про всіх і не розповіси!

Але це дуже здорово! Щоб ти переконався в цьому, я вирішив вислати фотографію, на якій відбитий я. Бачиш, який я на ній мокрий, задоволений і щасливий?

Ти вже догадався, що час, як завжди буває в казках, пролетіло непомітно. Оголосили, що настав час пройти до виходу!

Вся сім’я залишилася задоволена, а я із сестричкою був на сьомому небі від щастя. От і вирішив шматочок цього щастя подарувати тобі, моєму кращому другові. Адже теперішні друзі повинні не тільки допомагати один одному в лиху, але й ділитися радістю.

Раджу тобі обов’язково відпочити в аквапарку. Ти не пошкодуєш! От побачиш!

З нетерпінням чекаю твоєї відповіді. Розкажи мені про те, як ти відпочив улітку.