Скласти розмову-діалог з друзями про бережне ставлення до природи

Кожна людина має потребу у спілкуванні. Потрібно комусь довірити свої секрети, спитати поради і знати, що в тебе в житті є людина, на яку ти зможеш покластися у будь-якій ситуації. Саме для цього і існують справжні друзі. У повсякденному житті нас оточують люди, з якими ми ходимо до кав’ярні, відпочиваємо на пікніках, спілкуємось, розважаємось. Це є приятелі, а не друзі. Бо як тільки вам стане не до веселощів, прийде біда або хвороба, поряд с вами не буде жодного з тих приятелів. Недарма ж є прислів’я: ” Друг познається в біді.” Тільки в біді з нами поряд залишаться справжні друзі,- ті, хто до пережити найважчий період у нашому житі. Справжня дружба потребує самопожертви. Необхідно інтереси друга ставити поряд зі своїми, вміти від чогось відмовитись заради іншого. І дати другу те, чого ти чекаєш від нього. Всі ми прагнемо стати кращими, чомусь навчитися в житті, і в цьому нам теж до дружба. Вона виступає в нашому житті в якості психотерапевта. Довірити потаємні мрії, отримати співчуття, – для цього теж потрібні друзі. Одразу зрозуміти дуже складно, хто є дійсно справжнім другом. Для цього має пройти деякий час, потрібно пережити якісь життєві ситуації. Дружба допомагає нам пережити самотність, яку іноді ми всі відчуваємо. Бо в кожного в житті буває мить, коли вас не розуміє сім’я, коли весь світ налаштований проти, і лише друг буде поряд, і лише він зрозуміє, підтримає, дасть пораду і до Для мене мої друзі- це найдорожчі після батьків люди. З ними я проводжу багато часу, шукаю відповідь на деякі питання, прводжу весело вільний час. Я дуже ціную нашу дружбу, намагаюсь не сваритися та завжди прийду на до якщо це знадобиться. Щоб мати вірного друга, потрібно і самому стати таким. Бо якщо ти хитритимеш, обманюватимеш, будеш зверхньо ставитися до оточуючих, не звертатимеш уваги на чужі проблеми, не будеш приділяти достатьньо уваги близьким, то і до тебе будуть відноситися відповідно. А якщо ти уважний, співчутливий, не байдужий до бід та радощів своїх близьких, то буде і у тебе справжня дружба, яку потрібно цінувати, берегти.

Усе вже було і ще буде: і горобині ночі, коли, сполохані вітром, засліплені блискавками, не можуть заснути птахи, і легкі веселі літні дощі, і дощі сумні, коли вже й не віриться, що там, за високою запоною хмар, є сонце, і несподіваність весни, і невідворотність осені, і смак води з глибокої криниці, і працьовитість бджоли, і білий цвіт латаття на нерухомому плесі малого озера, - коли хочеться жити.
[...]: і [...ім.], (коли...), і [...], і [...ім.], (коли... дієсл.), (що...), і [...], і [...], і [...], і [...], і [...], - (коли...).