Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Скласти діалог на тему «Земля не вибачає байдужості» пропоную так:
- Привіт, Іванко! Як справи? Як відпочили вчора на природі?
- Привіт, Артеме! Справи добре, проте я вкрай була обурена поведінкою людей на природі.
- А що сталось?
- На жаль, більшість не доносить сміття до смітника. І вся заповідна зона вкрита купою пляшок, серветок, пакетів.
- Це велика проблема людства! Через таких несвідомих осіб страждає вся Земля.
- Так, через таких людей ми маємо чимало екологічних проблем.
- З екологією у нас серйозні проблеми, і справді. А що вже казати про заводи, на яких немає очисних споруд…
- Землі дуже важко з цим впоратись. Я вважаю, що через таке ставлення до природи, людство і потерпає від великої кількості катаклізмів.
- Земля не вибачає байдужості, тому кожному з нас треба ставитись до природи з повагою!
