Олексій з дитинства мріяв стати авіаконструктором але у маленькому хуторі де він жив середньої школи на жаль не було хлопець змушений був долати до сусіднього села по сім кілометрів важкої дороги розбитої тракторами щоб у майбутньому вступивши до авіаційного інституту здійснити задумані плани. 1. Із скількох частин складається речення? 2.Скільки розділових знаків у реченні (без пунктограми кінця речення)? 3.Скільки підрядних частин у реченні? 4.Скільки головних частин у реченні? 5.Виписати присудок з першої головної частини 6. Після якого слова стоїть двокрапка? 7.Визначити вид другої підрядної частини 8.Виписати першу підрядну частину 9. Яка сполука не виконує синтаксичної функції? 10. Синтаксична функція слова змушений 11. Синтаксична функція слова тракторами 12. Синтаксична функція слова авіаційного

Http://www.uatvory.ru/2016/04/tvir-na-temu-juttya-ce-vje-schastia.html
Життя - це вже щастя? Інколи у нас, у людей, буває депресія... І тоді ми звертаємось до щастя, згадуємо усе добре, що було в нашому житті. Бо вона боїться щастя. Той же, хто не хворіє на цю хворобу, знає, що щастя - це і є життя. Та я ніколи ще не вічував подібного: коли те, що хочеться і подобається, що вже робив, стає майже неможливим. Мені хочется написати щось, але муза покинула мене. Наче знову пішла гуляти, і повернеться нескоро... Коли для тебе щастя - це писати для інших, то що може бути гірше, аніж втратити таке щастя? Але нам буде все одно, коли ми втратимо те, що зветься "життям". Це істина, тому й немає сенсу називати життя щастям. Втратимо його - і нічого не відчуємо. Ні жалю, ні болі. Треба шукати те, що стане щастям в цьому житті. Базове ж щастя від нього - це можливість чуомусь вчитися і пзнавати нове. Ось що ми маємо на увазі пад словами "життя - це вже щастя". Ось, як насправді, розкрийте вже очі... Хочете, наведу приклад з літератури? Мало хто згадає Гете і його "Фауста". Чи був Фауст щасливий, все своє життя присвятивши вивчиенню чогось нового? Отож, навіть базове щастявід життя - не таке вже й "щастя". Його ніколи ніхто не добуде так просто. Бо життя зі всіх сторін, з біологічної чи філософської, економічної чи іншої - надто складна штука, щоб так думати. Щоб дістатися "вінця насолоди", потрібно зробити неможливе - достягти балансу. На своіїй шкурі я відчув, що, все ж таки, ми все цінуємо лише тоді, коли втрачаємо. Але ж дещо можна повернути, а дещо - ні. Життя ми цінуємо завди інстинкту самозахисту, а якщо б його не було? Що тоді? Назвіть життя "щастям" без інстинкту самозахисту, і ви не будете цінувати це щастя, як і все інше. Думайте. Поки ще є час. Думайте...

Прикметники-це царство слів,які можуть нам розповісти вам ,який ти ,яка ти,які ми,!Вода у струмочку яка? прозора,вчителяка сьогодні яка? прекрасна,день сьогодні який?чудовий,а ми сьогодні які?розумні.Кожне слово і предмет можна охарактеризувати,описати.Ти спробуй тільки.Навіть І.Котляревський писав:"Еней був парубок моторний..."
Навіть Котляревський використовував прикметники цікаво, чи не так?Парубок(який ?)моторний!нажаль це все ,але ж я вам всім бажаю бути якими?красивими,веселими,розумними,активними,запитливими на цьому уроці.Дякую за увагу!