"Людина - найвища цінність" (за твором Г.Тютюнника "Дивак")

- Галю, давай спробуємо спекти щось смачненьке.

- Ой, Надю, справді, хочеться чогось солодкого.

- Тоді давай зробимо шоколадний торт.

- А ти вмієш?

- Трохи вмію.

- Тоді навчи мене.

- Гаразд, робитимемо разом.  

- Я вже дістала посуд, запалила духовку.

- Добре, просій борошно, а я розбиватиму яйця та збиватиму їх міксером разом із цукром.  

- Тепер можна додавати какао?

- Так, і обов"язково ванілін.

- Духовка нагрілася, ставимо пектись наш тортик.

- Скільки часу пройшло?

- Сорок хвилин.

- Час виймати корж з духовки. Якраз і крем готовий.

- Я зможу його змастити.  

- Добре, а я підготую глазур.

- Який він став гладенький та блискучий! Смачний, напевно!?

Я давно мріяла про літній відпочинок в Карпатах.Що може бути кращим?
Гірські струмочки з кришталево чистою водою,що безперервно біжать своєю маленькою дорогою і дають змогу втамувати спрагу усім мандрівникам,що завітали в гори.Зелені смереки,сосни,ялини-красуні карпатських лісів,тільки ступив на поріг цнотливої природи одразу відчуваєш дивовижні запахи карпатських трав і вічно зелених дерев.Груди наповнюються свіжим повітрям,а душа натхненням.Хочеться поєднатися з природою на віки,жити з нею в гармонії і злагоді.Тільки в Карпатах відчуваєш себе справжньою людиною яку створила матінка природа.Можна збирати гриби,ягоди,кататися на велосипедах,здійматися на вершини,відчути щось неперевершене та вічне.