ЗАВДАННЯ: виправте помилки, розставте розділові знаки, допущені автором.
Завжди в Уираіні своєрідним жиночим обирегом був віночок. І нині як і в давнену з ранйого детинства кожна дівченка вчится виплітати з різного зіля БІНОЧЬКИ. ВІНОЧЬОК служив не ТІЛЬКИ окрасою ГОЛОВИ ДІ8ЧІНИ він був «знахарем душі» бо в нйому є чаклунська сила щьо і боль знімає і волося биреже.
Ромашка най молодша за віком у вінку і її почяли вплітати у віночок тоді коли периконал ись що вона преносить не леше здоровя а й доброту та ніжнісьть.
Бесмертник дарує здоровя людині бо його квіти тамують головний біль.
Першою у дівочій віночок вяжуть посиредині завжди світло коричневу стрічьку яка семволізує землю.
Вважалося якщьо віночьок препливав до берига то його власнеця вийде заміш.
До віночька впліталося богато різних квітів. Периважна більшість із них має лікувалні властивосьті. Всйого у українському вінку дванадцять квіток і кожна з них є своєрідним лікарьом і обирегом.

Коли я був маленьким ми з мамою були у селі. Вона повела мене помилуватися природою. 
Спочатку ми йшли дубовою посадкою.Потім я побачив білу поляну.Я підбіг ближче і поринув у щось пухнасте і м»яке.То були кульбабки.Я наклонився подивитися на квіточки ближче.В них були шапочки з легких пушинок. Тоді дмухнув вітерець і вони полетіли .Як же це було красиво!Нас вкрило неначе снігом серед літнього лугу. 
Ми ще довго гралися дмухаючи один на одного.Той кульбабковий пух лоскотав мене і мені було смішно та радісно.

Україна має дуже багату культуру, яка передається від одного покоління до іншого. З давніх часів, для нашого народу характерними були мудрість та виваженість. Ці та багато інших рис були закладені в народних обрядах, звичаях, ну і, звичайно, фольклорі. Саме через усе це і формувався наш культурний та національний світогляд.Характерним для нашої культури є те, що дохристиянські звичаї тісно переплелися з релігійними, що призвело до утворення тих норм і обрядів, які відомі нам і нині. Обряди охоплюють усі сфери життя людини, вони є важливим елементом української культури. Яскравим прикладом є сімейне життя, особливо весілля, яке включало велику кількість різноманітних обрядів. Важливою подією будо народження дитини у родині. Вагітну жінку не дозволялося ображати та сварити.Необхідно було приховувати вагітність як можна довше, щоб ніхто не позаздрив і не спричинив зла при народженні дитини. Щоб новонароджений був здоровим та сильним, при першому купанні використовували святу воду. Дівчатам клали молока, меду, квітів, щоб були красивими, а хлопчикам клали дев’ясилу, щоб були сильними та здоровими. Дитину одразу ж необхідно було охрестити, щоб не була кволою та слабкою. У церкві, під час хрещення, вагому роль відіграють хрещенні батьки, яки вважаються другими батьками і допомагають дитині протягом усього її життя. Після обряду, зазвичай сходяться усі друзі та родичі з подарунками.Отже, звичаї та обряди, це вагомий елемент української культури і по нині. Вони відіграють важливе значення і в сучасні часи. Цей багатий скарб передається нам із покоління в покоління, тому ми повинні його зберегти і дотримуватись правил, адже вони супроводжували і допомагали нам протягом багатьох віків. Не зважаючи на час, деякі традиції та звичаї залишаються і будуть залишатися актуальними.