21. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в слові
Г сестре
22. Форму кличного відмінка іменника І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в слові
А Наталію
23. Форму кличного відмінка іменника І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в слові
Б матусе
24. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Б бабусе Мотрю
25. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Б Ольже Василівно
26. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Г грушо, душо
27. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Б Настю, Надію
28. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
В мрію
29. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в слові
В плаксе
30. Форму кличного відмінка іменників І відміни утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Б Марію Іванівно
31. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
Б бачити вівці
В двадцять гривнів
32. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
В Мила моя бабусю Катрю!
33. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
В навчатися мові
34. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
Г їздити по вулицям
35. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
Б не звертати увагу
36. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
Г котився по стріхі
Объяснение:
Надворі весна вповні. куди не глянь- скрізь розпустилося, зацвіло пишним цвітом. ясне сонце, тепле й приязне, ще не веліло покласти палючих слідів на землю: як на великдень дівчина, красується вона в розкішнім вбранні. поле - що безкрає море: скільки глянеш - розіслано зелений килим, аж сміється в очах. синім шатром розіп'ялося небо- ані пляминочки, ані хмариночки, чисте, прозоре. з неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискуче світло сонця; на ланах грає сонячна легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билину. і ведуть вони між собою таємну розмову, чутно тільки шелест жита-травиці а згори лине жайворонкова пісня: голос, як срібний дзвіночок, тремтить, переливається, застигає в повітрі перериває його перепелячий крик, заглушає сюрчання трав'яних коників-і все те зливаєТься докупи в чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, ширістн дюбов до гарно тобі любовесело! на серці стихають негоди, надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями. хочеться самому жити и любити, бажаєш кожному щастя.
