Виділіть речення із сурядним і підрядним зв'язком.
А. Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).
Б. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де‑не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк).
В. В ті дивні дні, коли мої штани іще тримались на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла (Б. Олійник).
Г. Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину. (М.Коцюбинський).

4. Усі типи зв'язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.
А. Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.
Б. Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.
В. Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч
Г. Сон раптом щезає, і баба чує своє ма­леньке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тонень­кій ряднині, у вогкім кутку.

5. Серед наведених речень знайдіть складну синтаксичну конструкцію з сурядним та підрядним зв'язком.
1. Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем (Леся Українка).
2. Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні чорніє якась по­стать, що знеможено прихилилась до одвірка, в ній ледве можна впізнати Мавку (Леся Українка).
3. Коли розвидняється, на галяві стає видно великий пеньок, там, де сто­яв колись столітній дуб, а недалечко від нього недавно насипану, ще не порослу моріжком могилу (Леся Українка).
4. Ти не сумуй — ще зелені сповна, ще розлилися так шовково трави, ще лісовик зелену службу править і літо в ряст заплутало човна (В. Китайго- родська).
5. Вогонь у печі палає і гугонить, а Маланка заплющує очі, і їй здається, що то шумить колосом нива і серп черкає по стеблу (М. Коцюбинський).

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.  

На жаль, про дитинство філософа відомо дуже мало. Він закінчив початкову сільську школу, в з 1734 року(за іншими даними, 1738 р.)  (Григорію було 12) вступив на навчання до Києво-Могилянської академії. Тут він вчився до 1753-го (з перервами у навчанні). Григорій дуже полюбляв проводити час в бібліотеці, читаючи найвідоміші праці. Був найкращим у навчанні. За час навчання вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку та інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних.  

Григорій Сковорода: 1741 року Григорій починає співати в придворній капелі у Петербурзі. Прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Звідти він повертається 1744-го та продовжує навчання в Київській академії.

У 1745-1750 рр. їде до Європи: спершу до Угорщини в складі царської місії під проводом Ф. Вишневського, далі — до Словаччини (Братислава) й Австрії (Відень). Перебування Сковороди в Італії, Німеччині й Польщі не підтверджено документами. В цих країнах він бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. З 1754 по 1759 рік жив у с. Коврай на Черкащині, тут він написав низку віршів до своєї славнозвісної збірки «Сад божественних пісень». Саме в цей час мислитель зустрічає одного з найвідданіших учнів, Михайла Ковалинського, який після смерті вчителя написав його біографію, докладну, ґрунтовну, на яку посилалися й посилаються всі дослідники творчості мудреця. Григорій Сковорода:  

У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе».  

Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».  

Григорій Сковорода: У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова».  

Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр.  

У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».  

У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».  

Григорій Сковорода: Поет і мандрівний філософ помер 9 листопада 1794 р. у селі Іванівці на Харківщині (нині Сковородинівка Золочівського району). Він заповів висікти на своєму надгробку слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».  

Григорій Сковорода увійшов до історії України як великий філософ, мудрець, людина, яка вміла поєднувати світ природи з наукою у гармонії. Його послідовники користуються працями цього видатного автора навіть зараз, черпаючи з них мудрість.

Объяснение:

Я мешкаю на у прекрасному місті Дніпро ,на вулиці Юрія Кондратюка ,яка знаходиться у Покровському районі . На цій вулиці я мешкаю тутз самого народження. За цей проміжок часу змінилося багато, старий кинотеатр "Коммунар" був перебудований у торговельний центр поруч з яким є маленький сквер ,де можна провести час з сім'єю ,наприклад: посидіти у кав'ярні за чашкою кави з друзями ; або просто прогулятися з родиною. Зовсім недавно була побудована дерев'яна церква яка дуже гарна для відпочинку, напевно тому що там дуже гарні клумбі та посадки та й сама церква дуже-дуже гарна. До церкви дуже часто ходять діти тому ,що там є новий дитячій майданчик . Неподалік є річка до якої ми з татом дуже часто ходимо рибалити. Ще є пляж до я кого улітку дуже часто ходять діти і дорослі .Набережна у нас дуже гарна ,там дуже гарний ліс багатий на дерева де можна зробити пікнік .Я дуже хочу, щоб вулиця на якій я проводжу своє дитиннство проквітала далі,напевно тому, що вона мені рідна .