Префікс при- надає словам значення
А виражає найвищий ступінь ознаки
Б наближення, приєднання, частковість дії
В збільшеності або зменшеності
Г пестливості або згрубілості.

2. Позначте рядок, у якому всі слова треба писати з префіксом пре-:
А пр..гарний, пр..чепурити, пр…хилити, пр..кислий
Б пр..старкуватий, пр..милий, пр…позитивний, пр..старий
В пр..зирство, пр..мудрий, пр…поважний, пр..міцно
Г пр..глосно, пр…чинити, пр..сміливий, пр..міський.

3. У якому рядку у всіх словах треба писати префікс пре-?
А пр…хилити, пр…чудовий, пр…крити, пр…звище
Б пр…високий, пр…дорого, пр…великий, пр…завзятий
В пр…вабити, пр…сильний, пр…зирливий, пр…погано
Г пр…голомшити, пр…подобний, пр…боркати, пр…мудрий.

4. У якому рядку у всіх словах треба писати префікс пре-?
А пр…добрий, пр….веселий, пр….освященний, пр…високий
Б пр…клеїти, пр…красно, пр…мружити, пр…тихий
В пр…розумний, пр…гарний, пр…здоровий, пр…дорожній
Г пр…дніпровський, пр…чудовий, пр…великий, пр…чепити.

5. У якому рядку у всіх словах треба писати префікс при-?
А пр…білий, пр…підняти, пр…соромити, пр…бирати
Б пр…боркати, пр…стиж, пр…звисько, пр…глянути
В пр…гасити, пр…рівняти, пр…в’язати, пр…дніпровський
Г пр…лаштувати, пр…садибний, пр…подобний, пр…стольний.

6. У якому рядку у всіх словах треба писати префікс при-?
А пр…палений, пр…білений, пр…багатий, пр…ворожити
Б пр…мружити, пр…мурувати, пр…гарний, пр…двічний
В пр…садибний, пр…ниження, пр…міський, пр…в’язати
Г пр…хилити, пр…везти, пр…звище, пр…йшли.

7. У якому рядку у всіх словах треба писати префікс при-?
А пр…везти, пр…святий, пр…булий, пр…борканий
Б пр…ниження, пр…морозок, пр…страсть, пр..гнічений
В пр…світлий, пр…чистий, пр…борканий, пр…старкуватий
Г пр…буксувати, пр…браний, пр…глянути, пр…милий.

8. У якому рядку у всіх словах треба писати префікс прі-?
А пр…станище, пр…говорити, пр…озерний
Б пр…міряти, пр…велебний, пр…сипати
В пр…рва, пр…звище, …звисько
Г пр…звисько, пр…єднання, пр…голомшити.

9. У якому рядку всі слова написано правильно
А Прип’ять, прірва, предовгий, приспаний
Б препоганий, приміювати, прислужливий, препишний
В присмак, присоромлений, пристольний, премилий
Г прибутковий, пресмачний, приєднати, прибічник.

10. У якому рядку допущено помилку в написанні
А презирливий, престол, препогано, прибуття
Б приподобний, пришвидшити, прибігти, превеликий
В прибережний, прикордонний, прегарний, пригнутися
Г преосвященний, прикрити, пригірок, приярок

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями". 

З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився син Тарас. 

Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною. Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка. 

Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді... І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу... 

Сад темний, густий, бур’янами зарослий. Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.

Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. Крадькома прислухалася мати: 

—

-привіт, Васильку!                                                                                             -привіт, Петрику!                                                                                               -Як думаєш що мені робити на цих вихідних?                                                   -Думаю тобі краще ці вихідні провести із своєю сім'єю на природі.                   -Так. Напевно це дуже добра ідея! Дякую!                                                       -Бувай!                                                                                                            -Бувай!