ответ: усна народна творчість - це найдавніший різновид словесної творчості людини. виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. як же виникали такі твори? одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається від людини до людини, з однієї місцевості в іншу. з уст в уста казку, пісню, прислів'я, приказку чи загадку, люди могли змінювати її, додавати щось своє. таким чином, один і той же твір у різних областях міг мати деякі відмінності. якщо літературний твір пише якась одна людина, або декілька людей, то народна пісня чи приказка з'являється у результаті спілкування багатьох людей, і вже неможливо встановити, хто її вигадав першим. багато народу бере участь у її створенні, саме тому твори, що з'явились і довгий час не були записані на папері, мають назву народних творів. інша назва усної народної творчості - фольклор. це слово у перекладі з ійської мови означає "народна мудрість". двісті-триста років тому з'явились такі люди, які цікавились цією творчістю та почали її записувати на папір. то були письменники, вчені або просто грамотні та освічені люди. завдяки цим людям, які витрачали свій час та докладали зусилля, ми можемо прочитати такі твори просто в книжці, нам не треба шукати тих, хто знає багато прислів'їв або казок, щоб познайомитись з народною творчістю. у повсякденному житті кожен з нас використовує фольклор, не помічаючи цього. спочатку мама співає нам колискові пісеньки, потім у дитячому садочку ми вивчаємо загадки. а от в школі ми знайомимося з рештою видів народної творчості. спочатку вивчаємо казки, приказки та прислів'я, потім коломийки, пісні, думи. приказки та прислів'я несуть в собі те, що називають народною мудрістю. коли я не хочу робити є завдання, то тато каже: "не побігаєш - не пообідаєш". і я розумію, що він має на увазі не те, що той, хто не бігає, залишається без обіду, а те, що я не отримаю гарну оцінку, якщо не виконаю і вправи. приказки та прислів'я охоплюють різні теми, а саме: різні людські недоліки, сімейно-побутові стосунки, здоров'я, праця, сміливість та відвага, бідність та багатство, щастя і горе та багато інших. твори усної народної творчості завжди відрізняються тим, що легко читаються, легко запам'ятовуються, невеличкі за розміром. це цілком зрозуміло, тому що вони ніде не записувались, а запам'ятати довгий та важкий твір неможливо. зараз вважають, що фольклор з'явився набагато раніше, ніж інші твори, і я цілком згоден з цим, тому що існував він вже тоді, коли люди і не уявляли, що існують літери.
хух, довго писав.
ответ:
на нашій планеті живе безліч людей, котрі мають свої почуття, свої думки і свою долю. кожне наше рішення, кожний крок – змінює нашу життєву стежинку. у одних людей, котрі присвятили своє життя родині, дітям та взаємним почуттям – стежка квітуча та хвиляста. в інших, хто усе життя пробув на самоті – вона в темних плямах.
ще з народження нас оточують батьки та друзі, котрі повчають і нам у якихось життєвих рішеннях. але, коли людині виповнюється вісімнадцять років, її життя вже лише в її руках. і саме від неї залежить те, якою саме буде її доля. ми вибираємо собі друзів, другу половинку, кар’єру. все це – підґрунтя нашого життя. і у цьому ми переконуємося навіть у творах т.г.шевченка. у своїх віршах він не раз закликав людей боротись за справедливість, за свої права та за свою долю. закликами до дії увесь «кобзар», що не може не розчулити навіть саму міцну душу людини.
і, читаючи такі поеми, як «катерина», «причинна» та інші ми бачимо, які тяжкі рішення доводилося приймати головним героям, котрі назавжди змінюють усе їх життя.
ми – господарі своєї долі. ніхто не має права робити за нас нашу історію. навіть маленькі кроки до майбутнього вже змінюють щось у нашій життєвій стежинці. завдяки віршам шевченко, ми розуміємо, що, якою би не була дорога на нашій стежці, людина в праві її змінити. для нас зараз наша майбутня дорога – це навчання. воно прокладе нам шлях до дорослого життя, і саме ми – майбутні господарі цього життя.
объяснение:
