1. Вітер колише яблуні, налиті розкошами материнства.
2. Час від часу яблука ,зриваючись із гілля,гупають на землю, вкриту
зеленою густою травою
3. Старий яблуневий сад вигрівається в щедротах гарячого, літнього дня.
4. Я проходжу яблуневим садом, вслухаюся в тихі задушевні пісні,такі
знайомі й рідні з дитинства.
5. Відчуття,що я вдома, не покидає мене, бентежить душу ,настроює на
особливий ліричний лад.
6. Я справді дома - на землі моїх батьків в оспіваній Опішні.
7. Рідна земле, ти сповнюєш моє серце щастям.
8. Мені здається, що тут, на нашому городі,всі соняшники веселі але
водночас по доброму замислені
9. Озвучені бджолами соняшники чомусь схожі для мене на круглі кобзи,
вирощені на високих ,живих стеблах
10. Завойований простір вони відзначають зірчастим цвітом
Вільно й широко розляглися зелені поля не тіснили їх похмурі ліси не давили високі гори і далеко-далеко сягало око вподовж ланів та невеличких гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.
2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому як вони час від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з’являлися можна було здогадатися що хмари біжать.
3. Настане день настане час і розіллється знов медами земля що освятив Тарас своїми муками-ділами.
Объяснение:знайшла тильке де одну кому поставыты в 2 абзатци
