Перебудуйте подані речення на речення з відокремленими обставинами. Всі відокремленні обставини підкресліть. В останньому реченні зробіть синтаксичний розбір. 1.Артем швиденько покінчив з вечерею, сказав матері, що з хлопцями погуляє на вулиці, і вибіг з двору. 2.Обличчя натхненно розшарілось, освітилось якимись новими думками і стало мовби тоншим, інтелектуальнішим. 3.Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало крони дерев.4. І верби схилились над сивим Дніпром, пригадують юність свою.

-Доброго дня! Чи це департамент архітектури та дизайну?

-Так звичайно. З якою метою ви до нас потрапили?

-Мені б хотілось запропонувати свої ідеї щодо поліпшення роботи вашого відділу.

-Це чудово, проте чи не могли б ви детальніше розповісти про ваші інновації?

-Мені здається, треба зменшити кількість лампочок на підлозі трамвайних станцій.

-Чому?

-Це до зекономити гроші на подальше будівництво і розвиток транспорту.

-Але чи не буде на станції занадто темно?

-Ні, такі лампочки не дуже яскраві. Звичайно, вони коштують не дуже дорого, проте ці гроші можна вкласти у встановлення в трамваях розеток для зарядки пристроїв.

-Ідея чудова, проте вам потрібно буде прийти завтра та оформити усі необхідні документи на подачу цієї заяви. На жаль, сьогодні бухгалтерія закрита.

-Добре. Дякую! До побачення! Гарного вам дня!

-Навзаєм!

Объяснение

Скопировала с аналогичного вопроса,ответ от Натусик1
Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі. «То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання. -         Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся. -         На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ. Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він повинен буде розповідати вірш НАПАМ’ЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИДКО, що СКОРО  втомився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.