Війна - це традиція історії людства,вона прийнята всім цивілізованим світом. мені здається, що в ті часи люди пережили жахливе життя, багато втрат близьких родичів. діти не знали, що таке спокійно прогулятися парком з мамою. вони мислили вже, як дорослі. наприклад, знали, що харчів майже не було, а лише на день роздавали кусочок хліба, який вони з'їдали протягом усього дня і більше нічого. було багато сиріт. і це дуже погано! діти просилися, хоча би переночувати в якомусь приміщені. люди були добрі, адже знали, що потрібно зберегти всіх малюків. в ті часи діти в свої дев'ять років бачили дуже багато крові і багато смертей, що впливало на їхнє психологічне становище. адже в сучасний світ в такі роки, ми тільки бавилися іграшками та чекали гарних свят. в ці лихі години, людям досить задуматися і навчитися бути скромним, не . бо на сьогоднішній день дітям всього мало і - це називається істю. отже, ця війна вчить бути милосердним, людям та найважливіше берегти своїх близьких. удачі : )
Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце... Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
