Відповідь:
I відміна
До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а (-я). Наприклад: жінка, хмара, Полтава, Ілля, базіка, вага, сирота, убивця.
ІІ відміна
До другої відміни належать іменники чоловічого й середнього роду: чоловічого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, із закінченням -о; середнього роду із закінченням -о, -е, -я. Наприклад: лист, бік, дядько, велетень, Дніпро, прізвище, життя, дівчисько, олово.
ІІІ відміна
До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та іменник мати. Наприклад: мати, кров, сіль, ніжність, тінь, любов, сутінь, подорож.
ІV відміна
До четвертої відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а (-я), що при відмінюванні в непрямих відмінках (крім знахідного й орудного) набувають суфіксів -ен-, -ат-, -ят-. Наприклад: кошеня, коліща, теля, плем’я.
Пояснення:
Отже, що таке повага? Які її прояви? І як її в собі виховати?
Думаю, буде доречним згадати прислів’я: «З яким хлібом ти до людей, з таким і вони до тебе!». Тобто перш за все потрібно навчитись поважати інших. Гадаю, перший крок на шляху до виховання у самім собі поваги до оточуючих нас людей буде таким:
навчитися слухати (не перебивати посеред розмови) співрозмовника, вникати в зміст їхньої розповіді, підтримувати розмову власними доречними репліками, виявляти доброзичливість, посміхатися. Якщо ви підлеглий – сумлінно виконувати свої обов’язки на роботі. Якщо ви учень – вчитися в повну міру власних сил. І, найголовніше, – ніколи не ображати людину.
Тільки такою поведінкою ви показуєте людині свою повагу до неї. Якщо ж ви, за обмеженням хорошого виховання, не вмієте гідно поводити себе з людьми, спокійно і виважено вести розмову, то невдовзі у відповідь на вашу невихованість ви, як мінімум, одержите великий букет зневаги, неприємного відчуття недовіри, а то ще й вислухаєте цілий ряд повчань, які вам би слід було запам’ятати!
Мені дуже часто зустрічались люди, які намагались викликати до себе повагу за до крику. У більшості випадків такі старання зводяться до нуля. Криком неможливо викликати повагу! Вас швидше за все будуть просто боятися. А при найменшій слабкості з вашого боку просто «потоплять»! Гадаю, крик – це, м’яко кажучи, не найкращий б заробити собі авторитет в очах інших людей. Уявіть собі ситуацію: ви захворіли і втратили вашу єдину зброю – голос! І що ж тоді? Якими ще засобами ви скористаєтесь! Всі, кому ваш крик давно набрид, зможуть сказати вам все, що думають, не боячись почути у відповідь грізний бас.
Є люди, які, не промовивши ні слова, змушують вас схиляти перед ними голову! Це люди діла! Найкращий б добитись поваги – це самореалізуватися, досягти чогось у житті, здобути хороший життєвий досвід. Мій батько завжди мені говорив: «Повагу треба заслужити!». Існує й інша народна мудрість: «Сивина голови перед собою хилить!». Сивина в цьому випадку виступає скоріше уособленням мудрості, аніж кольором вашого волосся чи датою народження у паспорті.
Але признання і повага можуть прийти і до того, як у вас почне сивіти волосся. І для цього потрібно зовсім не багато, достатньо лише знати трошки більше, вміти трошки більше, бачити трошки більше, ніж ті, від кого ви очікуєте цієї поваги. Отож ставте планку повище, і вперед! Але пам’ятайте: «Знайдіть собі гідний авторитет! Бо неможливо переплюнути того, від кого вчитеся усьому!».
