II. Випишіть речення з формотворчими частками. Поясніть, що саме утворюють ці частки.(речення можна не писати, тільки цифру)
1Найвеселіший місяць — травень. 2Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. 3Коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство мовби славить весну.4 А он десь здалеку озвалася іволга. Якнайгучніше закувала зозуля. 5Та найкращий голос у соловейка. 6Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак. 7 І хай чують його чистий голос далеко-далеко. 8Навіть в озері завзято змагаються у своїх співах жаби.

9Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки. 10Здається, вони б ніколи й не відпочивали. 11Та ось насувається темна хмара. 12 Нехай гуркоче перший весняний травневий грім (За О. Кожеленком).

​

Несподівано
Ми з сестрою дуже здивувалися. Так як ми завжди шукали пригоди та щось нове ми вирішили швидко піти до сусідів та спитатися їхню думку щодо того, що відбулося уночі. Ми стояли біля будинку і раптом з-за рогу  вулиці вийшов наш старенький дід Петро. Ми вирішили, що він буде перший кого ми будемо допитувати, але він не став з нами говорити, а лише сердито пробурмотів, що нам ніхто не буде відповідати на таке безглузде питання. Ми з сестрою задумалися над цими слова і швидко зрозуміли, що дід Петро досвідчений та говорить діло. з сумними обличчями ми пішли додому

Вчителька: Сьогодні, діти, ми постараємося розтлумачити цікаве китайське прислів'я. Звучить воно так:«Людину пізнати  нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». Як ви вважаєте, що воно означає? Марійко, я ж бачу, тобі є що сказати.

Марійка. Так, Ольго Петрівно. Я вважаю, що людину складно пізнати, бо кожна людина - це окремий світ, і ми всі дуже різні.

Вчителька: Так, ти права, Марійко. Хто ще?

Микола: Можна, я? Я згоден з Марійкою і хочу додати, що іноді ви судимо людей по собі і помиляємося. Це тому, що ми різні і можемо мати різні мотиви для своїх вчинків. 

Вчителька: Добре, Миколо. Ти маєш рацію. Хто хоче додати?

Дмитро (з місця): А той, кого легко пізнати - це дурень, навіщо з ним знатися!

Вчителька: Дмитро, по-перше, піднімай руку, якщо хочеш відповісти. А по-друге, тепер кажи, що хотів, але без слова "дурень".

Дмитро: Ммм... Ну, я вважаю, що люину пізнати дійсно складно. А якщо легко, то ця людина примітивна, тому спілкуватися з нею буде нецікаво.

Вчителька: Ось тепер добре. Ти виразив свою думку, але без образливого слова. Хто згоден з Дмитром?

Ганна: Я згодна. Якщо людина мислить примітивно, то її буде легко пізнати, але навіщо це робити, якщо від такої людини не дізнаєшся нічого нового та цікавого?

Вчителька: Добре, діти. Ви добре сьогодні попрацювали. До дзвінка залишається дві хвилини, якраз щоб списати домашнє завдання з дошки.