Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. за А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік.
Стадія тривоги - найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.
У наш час стрес прийняв характер епідемії Наприклад, якщо ми не можемо розв'язати проблему або робимо це не так, як хотілося б, виникає розпач. Намагаючись перебороти його, ми нерідко робимо помилки. Дуже розповсюджена помилка полягає в тім, що ми додаємо занадто багато зусиль для рішення незначної проблеми й у результаті викликаємо мимовільне збільшення емоційної напруги.
Другий приклад - зосередження на відсутність успіху, остраху помилки. Плідним є запам'ятовування своїх досягнень, а не невдач. Не так багато людей, для яких виправдується приказка "на помилках учаться". Для більшості вона звучить по-іншому: "на помилках заробляють комплекси неповноцінності". Не можна будувати життя на невдачах. Буде набагато краще, якщо ви станете концентруватися на своїх досягненнях, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває.
Один із кращих в заспокоєння - це спілкування з близькою людиною. Важливий б зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору.
Объяснение:
Напевно, кожна людина мріє жити гідно, але чи кожен знає, як це зробити? На мій погляд, про наше життя судять нащадки по тому, яка про нас залишилася пам’ять, які справи і вчинки ми здійснили, тому потрібно прожити життя так, щоб добра пам’ять про тебе залишилася в серцях людей. Наше життя таке коротке, тому його потрібно прожити якомога яскравіше і цікавіше.
Зараз багато людей піклуються тільки про свої інтереси, забуваючи про такі людські якості як любов, доброта, взаєморозуміння. Вміти чути ближнього, розділяти турботи і радості, допомагати нужденному – чи не це значить жити гідно? Робити добро, нічого не просячи взамін. Чи не цього нам так зараз не вистачає? Адже якщо ти будеш допомагати людям, пам’ять про тебе буде жити в їхніх серцях. На мій погляд, якщо в старості тобі буде про що згадати, чим пишатися, значить, ти прожив життя не даремно.
Мені здається, дуже важливо прожити життя, не замикаючись у собі, думаючи не тільки про свої інтереси, а й про оточуючих тебе людей, про навколишній світ. Я думаю, що гідною людиною не народжуються, а стають, тому так важливе самовиховання і самоосвіта. Якщо ти зумів виховати в собі людські якості, любов і доброту по відношенню до людей, то ти можеш з впевненістю сказати, що прожив життя не даремно.
