1. Омоніми вжито в рядку:
А)Заєць у лісі, заєць у трамваї
Б)Пара з чайника, весільна пара
В)Ручка дівчинки, кількова ручка
Г)Вершина творчості, вершина в снігу

2. У реченні КОЖНА МАТИ БАЖАЄ СВОЇМ ДІТЯМ НЕ МАТИ ПРОБЛЕМ. виділені слова є:
А)Повні омоніми
Б)Омоформи
В)Омограми
Г)Омофони

3. У реченні: Над містом Орел літає орел виділено
А)Повні омоніми
Б)Омоформи
В)Омограми
Г)Омофони

4. Антонім ужито в рядку:
А)Зажурений – смішний
Б)Творчий – креативний
В)Місцевий – нетутешній
Г)Низький – видатний

5. Пароніми вжито в рядку:
А)Логічний – алогічний
Б)Упертий – покладистий
В)Чарівний – чепурний
Г)Ніжний - пестливий

6. Лише іншомовні слова подано у варіанті:
А)Кеглі, атлетика, пивовар
Б)Курорт, гантелі, касир
В)Монтаж, тариф, смородина
Г)Баланс, афоризм, мельник

7. Стилістично забарвлені слова в рядках:
А)Чимчикувати, гамселити, бубніти
Б)Піднімати, запускати, завмирати
В)Свекрушище, тітонька, одоробло
Г)Оборона, мета, слухання

8. Архаїзм вжито у реченні:
А)Озеро рівне, і чорний лебідь лине вздовж берега.
Б)Божевілля моє, божемилля, богоміння моїм сльозам!
В)На твоїх ланітах палає рум’янець досади.
Г)Сама не знаю, що в ній за скарби, якого серця зберігаю джина

9. Індивідуально-авторський неологізм ужито в реченні:
А)Скриплять садів напнуті сухожилля.
Б)Десь грає ніч на скрипці самоти
В)Не дивись так привітно, яблуневоцвітно…
Г)Десь виє вовк по нотах божевілля.

10. Фразеологізмами є сполуки слів:
А)Дістати книжку
Б)Пройти крізь вогонь і воду
В)Знайти свою мрію
Г)Пройти крізь ліс і гори
Д)Рукою дістати

11.У реченні: Кайдашиха полюбляла на людях триматися гордовито замість виділених слів доречний фразеологізм:
А)Накручувати хвоста
Б)Дерти кирпу
В)Наставляти на розум
Г)Давати горобцям дулі

12.Спільнокореневим до слова ГОРА є:
А)Горе
Б)Згірок
В)Горіти
Г)Гіркий

КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби за погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою. Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є. РЕКС. У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся. БІЛОЧКА. Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими звірками. Мені подобаються білочки, і я з задоволенням гаю за ними. ГОРОБЦІ. Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном. У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки. Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду. Я люблю гати за цими маленькими веселими пташками. Пару варіантів

Далеко не кожний жарт смішний, не у всіх випадках вдається пожартувати одночасно дотепно, смішно і необразливо. Іноді трапляється так, що людина жартує абсолютно недоречно і бездумно, що може призвести до незручних хвилин або навіть до образ з боку оточуючих. Як же необхідно жартувати? Як зробити це правильно?

По-перше, почуття гумору має бути адекватним. Дуже важливо розуміти, в якій компанії жартувати можна, а в якій не можна. Зазвичай адекватним є пожартувати в компанії своїх однолітків, коли ви перебуваєте в невимушеній обстановці. У людей однакового віку зазвичай схоже почуття гумору, тому, швидше за все, ваші однолітки добре зрозуміють і ваш жарт. По-друге, важливо оцінювати ситуацію, в якій ви жартуєте. Навряд чи жарти доречні на уроці чи на похоронах, а ось у вільний від навчання час у веселій компанії людей, налаштованих на відпочинок, жартувати дуже навіть можна і потрібно. Якщо ж ви пожартуєте в неправильній компанії або в неправильний момент, ви можете спровокувати образу з боку оточуючих людей, зробити їм неприємно або навіть викликати на свою адресу агресію.

Пожартувати дійсно смішно зможе лише та людина, яка має певні знання і розуміння життя. Справа в тому, що жарт – це ніби аналіз дійсності і демонстрація того, що життя навколо нас насправді смішне. Не можна жартувати, ґрунтуючись виключно на власній фантазії, кожен жарт повинний мати частку правди, зв’язок з навколишнім світом. І чим тонше цей зв’язок буде, тим жарт буде дотепнішим. Також не варто забувати, що кожен жарт повинен мати частку правди і частку жарту, необхідно правильно витримувати цей баланс.