Прочитайте. Знайдіть і випишіть дієприкметники, назвіть дієслівні й прикметникові ознаки їх.

Вітряки! Натруджені старі дідугани, мало вас зосталося на землі нашій. А ті, що збереглися, стоять почорнілі на белебні з потрощеними дошками і, здається, звели до неба скалічені руки й благають пощадити їхню старість...

Відлопотіли вони своє, відмололи зерно на борошно, відстугоніли жорнами та ступами й тепер, покинуті й забуті, стогнуть під свавільними вітрами, ніби скаржаться на свою долю. У кожного вітряка своя доля, яка тісно переплелася з долею людською, бо ж люди, немов ті вітряки, живуть на вітровінні, не знаючи спокою. А іноді падають на землю від свавільних вихорів із потрощеними крильми. І не кожному судилося злетіти в небо...

Щоб скорити висоту, людині потрібні інші крила.

У рядку "вітерець(заснув, прокинувся, вибіг, побіг)" дієслова вжиті у переносному значенні. Природньому явищу - вітерцю- приписуються дії, які притаманні поведінці живих істот. Приклад вживання:

- грайливий вітерець побіг верхів*ям молодих берізок

- літній вітерець, награвшись досхочу у зеленім листі, заснув серед медових трав

Очеретина зашепотіла - дієслово вжито у переносному значенні(очеретина не має рота, аби шепотіти)

Метелик спав, прокинувся, полетів - дієслова тут вжиті у прямому значенні

Вічливу людину відрізнити від інших дуже легко.Така людина завжди говорить з посмішкою, дякує тобі за будь-яку справу, бажає тобі здоров'я, гарного аппетиту або доброго дня. І робить це не тільки тому, що так треба, а від щирого серця. Насправді вічлива людина ніколи не буде вдавати щось із себе - вона буде сама собою завжди, навіть тоді, коли аргументи будуть проти неї.

Справжня шляхетна людина буде робити добрі справи для всіх, хто їх потребує, і не буде розповідати про зроблене добро, хвалитися. Справжніх добрих людей дуже мало, і коли вони є - це щастя. Бережіь їх почуття, адже кожне необережне слово може ранити їх, відібрати бажання робити добро, змінити їх не в гарну сторону.