Володимирович,Володимирівна,Михайлович,Михайлівна,Миколайович,Миколаівна,Лукич,Луківна,Ілліч,Іллівна,Ігорович,Ігорівна,Анатолійович,Анатоліівна,Віталійович,Віталіівна,Вікторович,Вікторівна,Владиславович,Владіславівна,В'ячеславович,В'ячеславівна,Савович,Савівна,Васильович,Василівна,Андрійович,Андріівна,Прокопович,Прокопівна,Микитович,Микитівна,Терентійович,Терентіівна,Пантеелеймонович,Пантелеймонівна,Кузмич,Кузьмівна,Власович,Власівна,Олексійович,Олексіівна,Дмитрович,Дмитрівна,Аркадійович,Аркадівна,Григорович,Григорівна,Лазарович,Лазарівна,Феодосійович,Феодосіівна,Данович,Данівна,Тодосьович,Тодосівна
для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилась і провела своє дитинство. і як далеко не закидала б нас доля, але кожного манить до себе рідна домівка, рідна вулиця. після довгої розлуки все видається милішим і дорожчим нашому серцю. отак буває і зі мною, коли повертаюсь додому після літніх канікул, коли знову крокую дичківською вулицею, на якій живу разом з батьками.вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. тут розташоване невелике підприємство, де можна придбати або полагодити автомобіль. перетинає вулицю річка гнізна зі своїми притоками. у кінці вулиці — пасовище та млин. паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею красується ліс.коли стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі хатки під червоною черепицею потопають у буйній зелені садів.я люблю свою вулицю у будь-яку пору року. люблю її затишні садиби, привітні віконця домівок, високі дерева, квітники і доріжки на подвір'ї.але вулиця без людей, як ліс без птахів. на моїй вулиці всі люди привітні і лагідні. хоча я й не знаю їх усіх по іменах, та в селі прийнято з усіма вітатись.найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля хат, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять погаласувати. лише тоді відчуваєш, що навколо тебе — усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.
