триста сорок п'ятий, триста сорок п'ятого, триста сорок п'ятому, триста сорок п'ятий, триста сорок п'ятим, на (у) триста сорок п'ятому;
чотириста дев'яносто третій, чотириста дев'яносто третього, чотириста дев'яносто третьому, чотириста дев'яносто третього, чотириста дев'яносто третім, на (у) чотириста дев'яносто третім;
дев'ятсот двадцять перший, дев'ятсот двадцять першого, дев'ятсот двадцять першому, дев'ятсот двадцять першого, дев'ятсот двадцять першим, на (у) дев'ятсот двадцять першим;
п'ятдесят восьмий, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят восьмому, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят восьмим, на (у) п'ятдесят восьмому;
двадцять другий, двадцять другого, двадцять другому, двадцять другого, двадцять другим, на (у) двадцять другому.
Відповідь:
Минали роки… Слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалася торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитись з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна , високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генріх Перший, ставив всього-на-всього хрестик.
Наша історія славна ще і звитяжними боями: впродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й всю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір. Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” й знаємо, що вистоїмо бо за нами правда й славна історія.
