екологічні проблеми є одними з найбільш серйозних проблем сучасного суспільства. людина вкрай сильно залежить від середовища, в якому вона живе, від того, що її оточує. людину, як відомо, оточує природа. у сучасному світі складається так, що людині стає тісно на цій землі, тому вона починає шкодити різними способами нашій спільній природі. наслідки цього можуть бути вкрай негативними для всіх нас. тому світове співтовариство починає замислюватися про проблеми екології і можливостях вирішення цих проблем. водночас вирішувати ці проблеми досить складно, адже вони зайшли вже занадто далеко.
особливість проблем екології в тому, що вони мають як загальносвітовий, характер, так і регіональний характер. якщо з проблемами світової екології все більш – менш зрозуміло, адже країни спільно намагаються ці проблеми вирішити, то з регіональними проблемами справа дещо складніша. проблема в тому, що деякі держави, наприклад, наша спільна україна, мають ряд інших проблем, які вимагають вирішення, наша влада не може приділяти достатньо багато уваги і коштів екології, тому що повинна вирішувати інші проблеми. саме тому проблеми екології україни як би стають неактуальними, а їх ефективне вирішення постійно відкладається в часі.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
