Перевирочне слово к слову синиця

Великдень – величне свято для кожного із нас. моя сім’я ретельно готується. прибираємо, печемо паски та малюємо писанки. потім освячуємо ці дари. зранку ідемо до церкви. у ці дні вітаємося словами «христос воскрес». цікавими є народні гуляння біля церкви. можна побачити багатьох друзів, знайомих. дозволяється на свята усім бажаючим бити у дзвони. їх відлуння довго лунає навколо.    свята несуть радість, добро, зустрічі    великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. у церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. у ці дні вітаються словами «христос воскрес». усі жителі гарно одягнуті. посмішки на устах. збирається родина за святковим столом. я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. там можна побачити друзів та знайомих. у ці дні дзвін майже не вщухає. багато охочих спробувати свою силу.    на великдень усі радіють.      вчора у місті була хороша сонячна погода. тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. посилало на землю яскраве проміння.      у цей святковий день було шумно і гамірно. гучні дзвони кликали до церкви. люди поспішали на службу. саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. після служби брами не зачиняються. вони відкриті з ранку до глибокого вечора. багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. далеко над дзвіницями розстелявся їх бум.      а сьогодні не обійшлося без веселого обливання. це так званий «обливний понеділок». особливо він тішить дітвору. у такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.         великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. радість та надія на краще.         

       Пропоную скласти такий веселий діалог:

- Привіт, Оленко. Як справи? Тільки кажи швидше, бо я до школи йду.

- Привіт, Марусю, все добре. А чого ти так пізно йдеш до школи?

- Чого це пізно? Зараз же сьома ранку!

- Ти помиляєшся, Оленко. Зараз сьома вечора.

- Та невже. І дійсно, на телефоні написано, що зараз дев’ятнадцята година.

- Як ти могла ранок з вечором переплутати?

- Сьогодні після тренування я прилягла подрімати. А коли прокинулась, вирішила, що вже ранок.

- То ти й поснідати встигла?

- Уяви, так. Оце дивна історія сталась.

- Навпаки не дивна, а дуже весела. Вертайся скоріш додому,  бо скоро стане темно. Та й школа вже зачинена.

- Дякую, дуже добре, що тебе зустріла. На все добре!

- Бувай!