Blackwolf11111
29.09.2020 03:01

1. Як Д. Яворницький ставився до хизувань Магденка своїм дворянським походженням? А Поважав почуття чоловіка; Б йому було байдуже; В це його дратувало; Г насміхався з пана. 2. Яке прохання Яворницького постійно відхиляв пан Магденко? А Прийти на лекцію професора; Б подарувати музею козацькі штани; В подарувати музею жупан; Г відвідати острів Хортиця. 3. Яку шкідливу звичку або негативну рису пана використав Яворницький для здійснення своєї мрії? А Пристрасть до паління; Б жадібність до грошей; В пихатість; Г потяг до горілки. 4. Що мало відіграти першорядну роль у здійсненні хитрого плану професора? А Неймовірна спека; Б місце зустрічі; В ковбаса та горілка; Г ораторський талант професора. 5. Яку назву мала улюблена пісня Дмитра Івановича? А «А Самара річка неглибока…»; Б «Ой у полі криниченька…»; В «Горіла сосна, палала…»; Г «Цвіте терен». 6. З яких джерел відомо, що Яворницький часто виступав із лекціями? А Із часопису; Б з оголошень; В з мемуарів; Г з афіш, що зберігаються в музейних архівах. 7. Навіщо Яворницький надрукував у газеті подяку панові Магденку? А Щоб чоловік не забрав свою річ назад та не подав на професора до суду; Б бо був йому дуже вдячний; В щоб зберегти субординацію; Г щоб громадськість оцінила шляхетний вчинок пана. 8. Які «тези» представив Дмитро Іванович губернатору? А Статтю, надруковану в журналі; Б конспект лекції; В широченні запорозькі шаровари; Г запорозький одяг: жупан, сорочку та шаровари. 9. Учинок Яворницького засвідчує його: А жорстокість; Б упереджене ставлення до людини; В винахідливість та почуття гумору; Г нечемність. 10. Який тип мовлення використано в тексті? А Опис; Б розповідь; В роздум; Г розповідь з елементами роздуму. 11. Укажіть стиль тексту. А Публіцистичний; Б науково-популярний; В художній; Г розмовно-побутовий. 12. Яка тема тексту? А Розповідь про діяльність професора Д. Яворницького; Б розповідь про те, як професор Яворницький хитрістю здобув козацькі штани для краєзнавчого музею; В історія життя пана Магденка; Г цікава історія про те, як Яворницький читав лекції на вчительських курсах ПОЖОЛУЙ1. Як Д. Яворницький ставився до хизувань Магденка своїм дворянським

походженням?

А Поважав почуття чоловіка;

Б йому було байдуже;

В це його дратувало;

Г насміхався з пана.

2. Яке прохання Яворницького постійно відхиляв пан Магденко?

А Прийти на лекцію професора;

Б подарувати музею козацькі штани;

В подарувати музею жупан;

Г відвідати острів Хортиця.

3. Яку шкідливу звичку або негативну рису пана використав Яворницький

для здійснення своєї мрії?

А Пристрасть до паління;

Б жадібність до грошей;

В пихатість;

Г потяг до горілки.

4. Що мало відіграти першорядну роль у здійсненні хитрого плану

професора?

А Неймовірна спека;

Б місце зустрічі;

В ковбаса та горілка;

Г ораторський талант професора.

5. Яку назву мала улюблена пісня Дмитра Івановича?

А «А Самара річка неглибока…»;

Б «Ой у полі криниченька…»;

В «Горіла сосна, палала…»;

Г «Цвіте терен».

6. З яких джерел відомо, що Яворницький часто виступав із лекціями?

А Із часопису;

Б з оголошень;

В з мемуарів;

Г з афіш, що зберігаються в музейних архівах.

7. Навіщо Яворницький надрукував у газеті подяку панові Магденку?

А Щоб чоловік не забрав свою річ назад та не подав на професора до суду;

Б бо був йому дуже вдячний;

В щоб зберегти субординацію;

Г щоб громадськість оцінила шляхетний вчинок пана.

8. Які «тези» представив Дмитро Іванович губернатору?

А Статтю, надруковану в журналі;

Б конспект лекції;

В широченні запорозькі шаровари;

Г запорозький одяг: жупан, сорочку та шаровари.

9. Учинок Яворницького засвідчує його:

А жорстокість;

Б упереджене ставлення до людини;

В винахідливість та почуття гумору;

Г нечемність.

10. Який тип мовлення використано в тексті?

А Опис;

Б розповідь;

В роздум;

Г розповідь з елементами роздуму.

11. Укажіть стиль тексту.

А Публіцистичний;

Б науково-популярний;

В художній;

Г розмовно-побутовий.

12. Яка тема тексту?

А Розповідь про діяльність професора Д. Яворницького;

Б розповідь про те, як професор Яворницький хитрістю здобув козацькі

штани для краєзнавчого музею;

В історія життя пана Магденка;

Г цікава історія про те, як Яворницький читав лекції на вчительських курсах

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
федя666
12.05.2023 01:15
Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.»
Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство...
Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг про-.жити без роботи у свої сімдесят п'ять.
— Відпочили б, дідусю,— просила я його. А він лише одказував: «Без діла слабіє сила...»
Якось весняним, ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись — швидше буде...»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терсну заблукала...»
Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище. Щось проказуючи стцха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши црасиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям!»
...Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку — і першу в твір моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони — безсмертні!
0,0(0 оценок)
Ответ:
valiullin1998
12.05.2023 01:15
Казка про префікси Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення.                 Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата.  Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова.  Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед  буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу  запанувала в Українській мові гармонія.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота