Объяснение:
Звичайно, людське життя та існування — не одне й те саме. На моє глибоке переконання, справді «жива» людина мусить відчувати, переживати й цінувати кожну хвилину, проведену в цьому світі.Наприклад, у мене та людей кола мого спілкування зараз на перший план висунута проблема пошуку себе, свого місця у світі та того, що наповнюватиме буденність, аби вона не перетворилася на існування, обмежене навчанням в університеті й банальними розвагами. Особисто мені цього мало. Я беру участь і в науковій роботі, і в соціальних молодіжних програмах, що пов’язані з майбутнім фахом.
Отже, розмірковуючи над таким важливим питанням, можемо дійти висновку, що «існувати» і «жити» — дві різні речі. Жити потрібно НАТХНЕННО. І самій лише людині вирішувати, чи наповнювати життя барвами, чи пасивно чекати невідомо-чого. Пам’ятаймо, що лише мертва риба пливе за течією.
Відповідність між складними реченнями
і кількістю простих речень у них:
1 шість складових частин (Д):
Д 1[Збираючи книжки, я почув], 2(як надворі загуркотів віз), 3(як заскрипіла наша хвіртка), 4(обізвалась радісно качка), 5(забряжчали одні й другі двері), і 6[на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна].
2 три складові частини (Г):
Г 1[Над ними зумлили комарі], 2[біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка], а 3[над усім світом протікала зоряна імла].
3 чотири складові частини (Б):
Б 1[Минули дні], і 2[не раз можна було бачити Сіроманця в ярах за висілках]: 3[він сидів і терпляче чекав], 4(доки Андрійко Лях покатається на лижах зі своїм однокласниками).
4 п’ять складових частин (А):
А 1[Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо], але 2[по тому, 3(як вони час від часу засмолювали негусті дрібці зорі) і 4(як ті зорі знову ненадовго з’являлися), Климко здогадувався], 5(що хмари біжать).
