- Привіт, Сашко! Який же я радий тебе бачити!
- Привіт, Іване! Нарешті зустрілися! Як ся маєш? Як справи? Ви вже перебралися до нової квартири?
- Все добре! Так, перебралися. Лише вчора! Стільки клопоту з тим переїздом, увесь час був зайнятий. Спочатку речі складав, потім з батьками викидали все непотрібне, потім викликали вантажівку, щоб поперевозити все. А потім у новій хаті розпаковували та розставляли речі по місцях наново.
- О, це нелегка справа. Ти не виходив на вулицю майже тиждень!
- Ось так вийшло. Скучив за тобою!
- Я теж. Ходив на прогулянки з приятелями, та без тебе все не так цікаво.
- Дякую, друже! Ну, тепер будемо бачитися часто, як завжди. До того ж тепер ми майже сусіди, тож зможемо залишатися один в одного до пізнього вечора.
- Це просто супер! Ну, а як тобі нова оселя?
- Мені подобається! Вона значно просторіша, ніж попередня, в мене велика власна кімната, де можна дивитися фільми, слухати музику, і ніхто не заважатиме. До того ж, мені страшенно подобається вид з дев’ятого поверху – вся околиця як на долоні!
- О, як цікаво! Радий за тебе!
- Знаєш що? Приходь сьогодні ввечері в гості, я тобі все покажу та розкажу.
- Добре! В мене теж накопичилося безліч новин для тебе!
Диало́г (греч. Διάλογος — «разговор»[1][2]) — литературная или театральная форма устного или письменного обмена высказываниями (репликами, вопросами и ответами) между двумя и более людьми, также бывает письменный диалог между двумя или более людьми по средству написания текста в письмах или другими методами; специфическая форма общения и коммуникации, диалог — это вопросы и ответы двух и более оппонентов, участвующих в разговоре или обсуждении чего-либо. В литературе диалог — органический признак драматических жанров, но иногда является основой также и недраматических произведений, например, в русской поэзии
