8 клас. Самостійна робота. Відокремлені означення й прикладки
Завдання 1,2 мають одну правильну відповідь, позначте її ( )
1.Відокремлене означення вжито в реченні
А Мої дні течуть серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.
Б Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.
В Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти.
Г Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила.
2.Поширене означення НЕ потрібно відокремлювати в реченні (розділові знаки пропущено)
А Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
Б Мені ще й досі сниться берег залитий сонячним огнем.
В Мовчить мій цілий світ загорнутий в лихі словесні целофани.
Г Знесилений важкою роботою Іван опустився на землю.
3. Установіть відповідність між характеристикою означення та прикладом (окремі розділові знаки пропущено) –
1 виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється на письмі
2 виражене іменником із залежними словами, відокремлюється на письмі
3 виражене прикметниками, відокремлюється на письмі
4 виражене дієприкметниковим зворотом, не відокремлюється на письмі

А Двері рипнули, в хату вступила Явдоха Настина мати.
Б Котить сонний Дніпро віками зажурені води.
В Над головами плавали рожеві хмарки схожі на медуз.
Г Бриніла тиша плетена зірками.
Д Щасливий і веселий він глянув на високе небо.
Прочитати текст. Виконати завдання 4,5 до нього ( )
І вже бачить він себе на руках матері в тихому батьківському саду.
Над ними розлога липа гуде бджолами, мов золотистий дзвін.
Липа заткалася жовтуватими сережками, крильцями і промінням сонця…
На порозі будинку з’являється усміхнений батько, високий, світлочолий, чорновусий і лагідний.
Батько підходить до них з матір’ю, бере на руки сина і високо підкидає до променистого мережива старої липи.
Батько стоїть замислений під зеленим наметом, запорошений золотистою пергою.
І вже снується, виткана з тої млистої куряви, дивна казка.
4. Відокремленими означеннями ускладнено речення
А 2; 4 Б 3; 5 В 4; 6 Г 5; 6
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А 3 Б 4 В 5 Г 7
У завданні 6 необхідно попрацювати зі сполуками ( )
6. Складіть речення, використавши подані сполуки як прикладки: досвідчений лікар, розкішні садові квіти. Запишіть ці речення, правильно розставляючи розділові знаки.

Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! Все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. На гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. Всі дерева схилилися, напружені снігом. Коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба.
Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки.
Дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. У лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. Звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. Тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. А зовсім поряд цвірінькає синичка. На прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко.
Ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. Ось і чиїсь сліди на чистому снігу. Хто ж тут бігав? Скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці.
Сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. Мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. Ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні прокрадаються по снігу між мовчазних дерев. Небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. Вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця.
Вечоріє, становиться значно холодніше. А я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. І тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. На добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!

  Напишемо текст-міркування на тему "Кого я вважаю своїм другом":

  Дуже часто я задумуюсь над питанням справжньої дружби. Кого ж можна вважати своїм другом? Людину, перевірену часом та обставинами. Я вважаю, що друг - це особистість, яка ніколи не зрадить, не стане підводити через заздрощі, а навпаки підтримає словом або ділом. Не варто забувати віддавати другу те, що він дає: тепло, турботу, лагідність.

   На щастя, у мене є гарний товариш. Його звати Петро. Я дружу з ним з раннього дитинства. Ми росли разом: вчились ходити, розмовляти, вперше падали, сварились та мирились. Але я впевнений, що на цю людину я можу покластись. Петро - друг, перевірений часом. Я неймовірно щасливий, що маю поряд із собою таку чарівну людину. Сподіваюсь, що я також хороший друг для Петра.