Іменники ІІ відміни на -ар, -ар, у яких наголос постійно падає на цей склад належать до твердої групи; якщо наголос переходить - до м'якої. Виключення: комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир.

Іменники ІІ відміни, у яких наголос переходить на закінчення, належать до мішаної групи; інші - до твердої.
Виключення: муляр, столяр, маляр, ювіляр, мадяр.

1. Визначити групу
Лікар, столяр, тиша, ветеринар, багатир, кобзар, кузня, рицар, криниця, вежа, шахтар, ювіляр, димар, командир.

У місцевому відмінку множини іменники І та ІІ відмін мають закінчення -ах (-ях).

2. Спишіть речення, розкриваючи дужки.
1. І вишні по садк(ам,ах) стояли з рушниками, чекали на сватів, які давно вже йшли. 2. На землю по зоряних сход(ах,ам ) задуманий вечір зійшов. 3. (Дощ ) пахучим день промок. 4. Синє небо над зеленим (гай) рідний край вітає з добрим (урожай ).

- Синку, сьогодня ти маєш до мені прибрати в квартирі
- А що я маю зробити?
_-Ти маєш поскладати свої речі у шафу, скласти іграшки в нішу під диваном і повитирати пил.
- Матусю, це забагато для мене!
- Любий, то ти вважаешь, що для мене прибрати всю хату то не забагато, а для тебе прибрати свої речі і витерити пил це багато?
- Ну мамо!
- Що? Що таке?
- Давай я тільки пил повитираю.
- Ні, ти зробиш все і ще квіти польєш!
- Ну добре, добре, бо ще посуд скажеж помити!
- Ось і домовились! До речі, стосовно посуду...
- Мамо!
- Гаразд, не треба.
- Ну все, починаймо прибирання, бо я ще на вулиці хочу пограти.
- А уроки коли робитимеш?
- Ввечері.
- Гаразд, ставаймо до роботи.

Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.