Відокремлене означення є в реченні
А.Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого,серця людського.
Б.На чужу роботу дивлячись,ситим не будеш.
В.Гриць на повні груди вдихнув повітря,сповнене евкаліптових пахощів.
Г.Ніхто з дітей не осміливязайти до хати,зостались на вулиці.
2).У речинні
(1)Покрилася(2)земля(3)надвечір(4)білим снігом.Означення "скута морозом" НЕ БУДЕ відокремленим якщо його розмістити на місці

Ось і прийшла осінь. тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. на вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій.   старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. на зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. а там і листопад огорне все навкруги своїм холодом. дні стануть короткими, небо буде похмурим, а дерева скинуть з себе останнє листя. затихне парк без пташок, які повернуться до нього тільки навесні.   де ж ти, літо, поділось, куди подалось? осінь, ось вона, осінь! осінь, ось вона, ось.   але парк не почуває себе самотнім. жителі міста приходять сюди на відпочинок, блукають алеями, засипаними листям, дихають свіжим осіннім повітрям. і діти полюбляють гуляти в парку: ховаються одне від одного між деревами, збирають листя. а ось і грибники завітали сюди, бо осінь цього року щедра на гриби.   гарно в старому осінньому парку восени, коли попрощався він з літом і прислухається до кроків зими.   в далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.

Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить. Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками. Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас  робити добрі вчинки, і християнська віра теж. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.