Найцінніше, що є у людини, — це її мама . Вона дає нам життя . Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.
мама це найкращий друг який підтримає зрозуміє та порекомендує щось.Вона хвилюється за наше життя завжди з того часу, як ми народилися. Сформована протягом тисячоліть різними суспільствами роль матері традиційно включає догляд за дітьми (вигодовування, гігієна, дбання про інші фізичні потреби), їх виховання, початкову освіту та психологічне обслуговування.
Кожному відомо, що немає на землі ближче і рідніше людини, ніж мама. З найперших хвилин нашого життя ми оточені її теплом і турботою, їй, стаючи старше, ми повіряти наші таємниці і страхи, ділимося з нею своїми враженнями про навколишній світ і завжди розраховуємо на повну підтримку і розуміння з її боку.
1. Робота у Марусі аж кипіла в руках.
2. Комарів на болоті — аж кишить.
3. "Що тут за вавилонське стовпотворіння?" — роздратовано в дід.
4. Особливістю Миколи було те, що він завжди міг вийти сухим із води.
5. Професійний детектив будь-кого може вивести на чисту воду.
6. Не тягни, люба, з хлопцем: одразу бери бика за рога.
7. Я усього лише намалювала батьків портрет, а він уже мені дав березової каші.
8. У новій компанії я відчувала себе зайвою: ватажок вовком дивився на мене.
9. Не заговорюй мені зуби, дівчисько, я не для того прийшов!
10. Я їй кажу, що Іван не прав, а вона мені знову за рибу гроші.
11. І все-то тобі, друже, не щастить: то одна неприємність, то інша. Постійно ти з-під ринви на дощ потрапляєш!
12. Та не хвилюйся ти так за нього. Все одно живе як у Бога за дверима.
13. Та нічого ти мені не зробиш: кишка коротка!
14. Я йому так на горіхи дала, що бідолага накивав п'ятами ад до самої зупинки!
15. А Олеся була така гарна та доглянута, що про таких кажуть "кров з молоком".
16. Та куди ти лізеш? В тебе і без мене проблем — кури не клюють.
17. Та так вже він зі мною нечесно поводиться, що аж руки опускаються.
18. Сашко у нашій команді був наче п'яте колесо до воза.
19. Мудрець тяжко зітхнув і підняв очі: "Та вже багато десятеліть я ряст топчу, смертю мене не залякаєш."
20. "Котися звідси хоч до чорта на болото! — кричав дід Іван. — Дурень! Хома невірний!"
21. "Ти диви ла Марічка, показуючи пальцем на хлопців, — стоять, зуби шкірять на нас. Бовдури."
22. Оксана емоційно замахала руками і затрещала: "І тільки вони зібрались цілуватися, як тут з кімнати, як Пилип з конопель, вискочив її брат!"
23. Що ж ти така нездара, Олено? Все в тебе через пень-колоду.
24. Побачивши вчительку, що виходила з кабінету, Данило швидко скорчив Лазаря. "Аби тільки з уроків відпустила!"
25. Тільки-но я вийшла на вулицю, як на мене, як сніг на голову, наскочив Андрій.
