ivanov2397
20.02.2023 07:56

Що я дізнався про Григорія Орлика?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Anyutahka
10.05.2021 13:52

Цікаво, як люди обирають професію — одну на все життя? Мені здається, що це дуже складно, бо у світі стільки всього захоплюючо­го. І у всіх справах хочеться випробувати свої сили: може, це саме те, до чого я прагну.

Я ще не вирішив, ким я стану в майбутньому. Мене дуже при­ваблює садівництво — можу годинами порпатися в землі. На дачі ми з батьками висаджуємо дерева, кущі, різні овочі та квіти. Треба докладати багато зусиль, щоб з маленького паростка виросла силь­на і здорова рослина. Але як приємно бачити результати своєї пра­ці! Сусіди кажуть, що в нас найпоказовіша ділянка у всьому селі.

Ще мені б хотілося стати пожежником — це робота для справж­ніх чоловіків. Треба бути сильним та спритним, щоб побороти по­лум’я. Пожежників називають рятівниками і поважають, бо вони рятують не лише майно, але й життя людей. Щоб відважитися сту-


 

пити до будівлі, охопленої вогнем, треба виховувати в собі хороб­рість, мужність, а також навчитись ставити чуже життя понад своє.

Не менш захоплюючою мені здається професія дресирувальни­ка звірів. Як цікаво гати в цирку, що виробляють собаки, кішки, ведмеді, тигри та леви. Ось де можливий політ фантазії! Але треба не тільки вміти придумувати номери, а й щиро любити тва­рин і багато працювати, вміти навчити звіра робити те, що від нього вимагається, і настояти на своєму. Я вважаю, що дресирувальни­ком може стати лише той, хто вирішив все своє життя присвятити тваринам.

Я думаю, що згодом зможу обрати собі професію. І тоді при­кладу всі зусилля, щоб стати в ній найкращим!

II  варіант

Моя мрія — бути інженером. Я хочу працювати з машинами, з технікою. Коло діяльності інженерів дуже різноманітне: професія інженера потрібна і на землі, і під землею, і на воді, і під водою, і в небі, і в космосі. Інженери там, де треба рухати життя уперед, де потрібні точні розрахунки. Інженер повинен розумітися на бага­тьох точних науках: фізиці, хімії, математиці тощо. Кожен інженер у певному розумінні — винахідник. І його професійне життя важ­ко уявити без постійного вдосконалення своїх знань, своєї майстер­ності. Для цього треба розвивати в собі таку рису характеру, як наполегливість. Цікавитися новинками інженерної техніки. І, зви­чайно, любити свою справу.

Багато талановитих інженерів відомі всьому світові. Це і Пос­тав Ейфель, який створив Ейфелеву вежу, С. П. Корольов, який був конструктором космічних кораблів.

Вирішив бути інженером — починай накопичувати знання. Вчися не тільки дивитися, але й бачити. Мені здається, що інженер повинен також бути терплячим, охайним і, мабуть, ще повинен во­лодіти відчуттям прекрасного.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Cirkulek999
27.01.2020 23:25
Взято з одної довідки, пам'фред, як робили виставу і читали цю суперечку і вібповід українця була аргументована цим листом.
Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, — погостюєте, повеселитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки — премилої Поліпи Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора — попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота