1. Виражають почуття мовця: на жаль
Активізація, привернення уваги: їй Богу
Виражають впевнеість чи сумнів: мабуть, либонь, здається, я добре знаю, мабуть.
Ввічливість: будь ласка.
Вказують на джерело повідомлення: на думку.
1. На щастя, усім мешканцям будинку вдалося врятуватися. 2. В американській конституції записане право людини на щастя. 3. Кажуть, у Донецьку є Інститут штучного інтелекту. 4. Правильно кажуть, що ворога слід знати в обличчя. 5. Ми дивимося на сьогоднішні труднощі не як на біду, а як на випробування, яке нас лише загартує та зробить сильнішим. 6. Тільки раптом, як на біду, взявся вітер і начисто розвалив солом’яні стріхи, розтрусив солом’яний дах. 7. Я, наприклад, розмовляю вночі віршами. 8. По-моєму, це такий шампур, на який уже всіх нанизано.
3. Оленці здавалось, що мати буде дуже її лаяти. (присудок)
Здається, що зараз вечір. (вставне слово)
Він може зробити це, якщо захоче (частина присудка)
Він, може, не такий і поганий. (вставне слово)
Объяснение:
1. Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне (П. Тичина).
2. Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра (О. Гончар).
3. Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко).
4. Ми вийшли з льоху — чи вернемось у льох? (І. Драч).
5. Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають у болото (Є. Дудар).
6. Розвиднялося, сонце зводилося з-за обрію неймовірно велике, розжарене, з мученицькою усмішкою на виду (Є. Гуцало).
7.Учора тут ще басувало літо, тепер дивися: молода зима! (М. Вінграновський).
