Спишіть речення,поставивши пропущені розділові знаки,підкресліть відокремлені члени речення відповідно до їх синтаксичної ролі
Живе тіло кобз(йдеться про соняшники )пахуче вкрите жовтим пилом проросле пелюстками світить і злолтіє.Шампіньйони або печериці ростуть у степу на луках і в лісах.У тріщени зімної кори проникає магма формуючи окремі вулканічні масиви.
Перебудуйте подані речення з відокремленими обставинами,поставте розділові знаки.
Бабуся впізнала онука зраділа вибігла на сустріч.Максим прийшов зі школи пообідав і побіг гуляти до вечора.

   Борщ – це дуже смачна національна страва українців. Я дуже люблю борщ, тому завжди допомагаю матусі під час його приготування. Спочатку ми варимо бульйон. Згодом я тру моркву та буряк на терці. Матуся ріже цибулю та перчик. Додаємо олійку на пательню та кидаємо туди моркву, цибулю та перчик. Згодом обсмажуємо буряк. До засмажки додаємо томат. І по нашій квартирі починають літати приємні аромати. Засмажка пахне дуже смачно.  

    Коли бульйон приготувався, ми кидаємо до нього картопельку, вливаємо засмажку. Матуся ріже капусту, бо для мене ця справа є ще важкою. Я у цей час нарізаю зелень. У самому кінці ми додаємо капусту та зелень і накриваємо борщ кришкою. Татусь з братом завжди відчувають, коли борщ вже готовий і опиняються на кухні. Разом ми їмо цю страву та насолоджуємося її смаком.

Объяснение:

Устоличному музеї михайла булгакова на андріївському узвозі відкрито експозицію, присвячену вісімдесятиріччю одного з найвідомішйх романів двадцятого століття — «майстер і маргарита». для цього є особлива нагода. як відомо, булгаков розпочав свою важку літературну працю над твором у 1928 році, а завершив у 1940-му. київська виставка — певне просторове осмислення знаменитого роману.ще 1939 року в листі до свого київського друга, скрипаля гдешинського, булгаков написав: «я повсякчас звертаюся до спогадів і був би вдячний, якби ти допоміг мені в них дещо з’ясувати. це стосується в основному музики й книжок…» уявіть,  музика  й книжки — головні складники київської виставки, присвяченої майстрові та його роману. булгаков був справжнім знавцем музики, тому в музеї працюють над тим, як представити ще й музичний складник його літературних творів, зокрема «майстра і маргариту». музика — мистецтво просторове, а виставкові зали булгаковського будинку — простір особливий…домінантою першого залу є унікальний білий рояль, з яким пов’язана одна з легенд музею. гроші на нього збирали півтора року. як правило, кожна людина жертвувала «на одну клавішу», їй видавали навіть «документ», який свідчив, що цей поціновувач літератури є дарувальником, меценатом. цей білий рояль, зроблений для виставки в парижі 1889 року, отримав там золоту медаль. у нього немає номера. на роялі — надпис «лоенгрін», а поряд автограф булгакова. один з улюблених композиторів булгакова — вагнер — пов’язав свого часу музику з міфом. на цьому перехресті й народилися відомі вагнерівські опери, які слухав булгаков на початку минулого століття в києві в міському театрі.в іншому залі — письмовий стіл із безліччю «рваних» фотографій письменника. вони наче пориваються злетіти від подиху вітру, але… залишаються на місці. фазиль іскандер написав: «рукописи не горять там, де письменник сам згоряє над рукописом. у житті багато борців, які йдуть на голгофу, але зупиняються перед самісіньким розп’яттям». михайло булгаков ішов до кінця. переважна більшість музейних експонатів — оригінали. цікавим, наприклад, є один із документів, що нагадує про тривідсоткову позику, за якою можна було виграти раз на рік  сто тисяч. це саме та позика, завдяки якій майстер і виграв свої сто тисяч. перша професія майстра — музейник. у своєму романі булгаков і розповідає про те, що в музеях поширювали тривідсоткову позику і саме майстрові й дісталася ця «фішка». далі — відомо… майстер виграє сто тисяч карбованців, на які купує підвальчик, де й пише роман про понтія пілата. усе своє життя булгаков обожнював  київ. однак шлях роману до киян був досить тривалим. українське видання «майстра і маргарити» російською мовою вийшло друком у сімдесятих роках. а от перше видання роману українською мовою з’явилося лише три роки тому. «майстер» був надрукований раніше вірменською, турецькою, на івриті. 408 слів  за к. константиновою