2.Виділіть речення із сурядним і підрядним зв'язком.

• А. Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).

• Б. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк).

• В. В ті дивні дні, коли мої штани іще тримались на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла (Б. Олійник).

• Г. Варто писати про наші села й міста, про наші вулиці, треба називати їх. справжніми іменами, щоб у людських серцях рідна земля оживала, щоб чоловік, уперше потрапивши на те чи інше місце, безпохибно пізнав -ось він, той край, про-який читав (В. Шевчук).

​

У мене є справжній друг.Я щаслива що маю найкращого друга.Дійсно дуже рідко зустрічаєш людей ,з якими тобі хочеться бути поряд.По справжньому близька людина та, хто поруч у той момент, коли тобі настільки погано, що жити не хочеться.а вона поряд,вона змушує тебе посміхатися, коли тобі дихати важко від болі.Вона підтримує тебе.Коли ти сам не віриш вже ні в що, а він поруч і кричить тобі, що буде добре, що ви впораєтеся !! Справжній друг це той, кому ви можете зателефонувати в будь-яку годину ночі і не важливо в якому ви стані, він вислухає і дасть пораду!Бережіть саме цю людину.Адже, друг пізнається в біді.Це цінність у наш час - мати друга або друзів, на яких не впливає ні час, ні погода, ні відстань.Тільки справжні друзі можуть зрозуміти, що з тобою щось не так, навіть коли ти посміхаєшся.Недарма кажуть,що вірний друг -друге серц

Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.

І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.

Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.

Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.

Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !