Объяснение:
Вітчизняний ринок свіжих продуктів, так званий фреш-маркет, досить обмежений і низькою купівельною спроможністю, і великими обсягами виробництва, що тиснуть на ціну. Щоб яблучний сад приносив прибуток, при його закладанні слід одразу орієнтуватися на цільовий ринок, на який планується постачання фруктів, і експорт. Це правильний шлях,однак закордонного споживача цікавлять фрукти лише з найвищими критеріями якості та безперебійні поставки цілий рік. Про те, які вподобання споживачів різних країн та у чому полягає філософія успішного садівництва, розповів Володимир Гуржій, керівник USPA Fruit — підприємства, що постачає українські яблука до 17 країн світу.
Пане Володимире, чи вміють в Україні вирощувати якісні яблука?
Є низка достатньо професійних підприємств, з-поміж яких сімейні компанії, де про сад дбають, як про дитину: члени сім’ї самі сідають за кермо трактора, вивчають агрономічні процеси. Такі господарства розвиваються переважно еволюційно.
А є компанії, побудовані за кошти інвестора, де одразу закладався надсучасний сад. Вони стартують на більш високому технологічному рівні, але це зовсім не означає, що вони виробляють якіснішу продукцію, ніж невеликі компанії. Це просто два різні підходи, з точки зору менеджменту, управління та інвестицій.
мало хто в україні знає про юрія кульчицького, хоча цей українець відкрив європі запашний східний напій каву. родом він з української шляхетської родини кульчицьких-шелестовичів із самбірщини. замолоду пішов на січ. під час одного з походів юрій . кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову і звичаї. саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. пізніше кульчицький служив в австрійській дипломатичній місії. він відіграв важливу роль у легендарній віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на європу. крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади відня триста мішків кави. зерна кави залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали іх кормом для верблюдів. однак тварини каву їсти не захопли. підприємливий українець не розгубився й відкрив кав'ярню. віденцям кава припала до смаку. кульчицький, одягнувши турецький одяг, частував своїх гостей, пом'якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.
он?
